Розділ восьмий

Військова частина, куди прибули подруги, здивувала усіх порядком та організованістю. Військова техніка була помитою і акуратно розставленою по периметру. Військовослужбовці займалися господарськими справами: прали одяг, рубали дрова, хтось ремонтував техніку чи чистив зброю. На появу незнайомого бусу ніхто особливо не відреагував – волонтерська допомога була тут справою звичною. Лише коли із салону випухнули три стрункі та вродливі білявки, ситуація докорінно змінилася: чоловіки в одностроях активно потягнулись до прибулих гостей.

– Слава Україні! – першою привіталась Дзвінка.

– Героям Слава! – луною озвалися чоловіки.

– Приймете в гості? – заклопотано поцікавилась Жанна.

– А з чим приїхали? – запитав один із військових.

– З подарунками.

– Тоді ласкаво просимо!

Військові оточили дівчат, почали з цікавістю їх розглядати. До буса підійшов похмурого виду капітан, уважно придивився до прибулих.

– Хто такі?

– Волонтери. – Бадьоро озвалася одна із прихідьків. – Я Ілона. То Дзвінка та Жанна. Привезли вам харчі, взуття, каремати.

– О! Дуже вчасно. І доречно. – На похмурому обличчі старшини уперше з'явився вираз привітливості. – А дрони часом не привезли?

– Ні, такого не маємо. – Чесно зізнались дівчата.

– Шкода.

– Натомість привезли прибори нічного бачення.

– Йой! Дівчата, я вас вже люблю. – Обличчя капітана просто розпливлося у задоволенній усмішці.

– Хто прийме вантаж? – Заклопотано поцікавилась Дзвінка. – Бо у нас там свіжина – цілих дві свині.

– Леді, айн момент! Зараз організуємо. – Капітан повернувся до чоловіків. – «Катране», «Вуйку», нумо зорганізуйте з хлопцями вивантаження бусу. І не поспішайте, – додав тихо, хитро посміхнувшись.

– Зробимо! – Бадьоро озвалися добровольці і заходилися організовано розвантажувати бус.

Ілона негайно вийняла із сумочки айфон і почала усе те знімати. Потім дала смартфон Жанні, аби та зняла її в оточенні військових.

– То ще для чого? – поцікавився капітан.

– Для журналістів. Щоби на власні очі бачили, що ми дійсно допомагаємо армії.

– Розумно. А я пропоную вам відпочити з дороги і поснідати. Місце для ночівлі ми для вас виділимо.

– Жартуєте! – Жанна здивовано витріщилась на старшину.

– Аж ніяк! Виділимо для вас бліндаж фельдшерський, поживете скільки захочете.

– Дякуємо! Але ми плануємо одразу повертатися. – Пояснила Дзвінка.

– Встигнете. Повернетесь. Поки мої хлопці розвантажують ваш фургон, запрошую вас до їдальні. Пропоную пригоститися нашою польовою солдатською кашею.

***

Їдальня насправді виявилась великим брезентовим наметом з клейончатими віконцями, всередині якого стояли довгі дерев'яні столи. Кухня була відділена шинквасом, поза яким кухарі варили армійську їжу. Своїх гостей капітан всадовив за окремий стіл і негайно віддав наказ подавати обід.

– Як бачите, у нас тут все просто, але комфортно. – Пояснив старшина, уважно дивлячись на дівчат. – Дощ не намочить, вітер не продме. Продукти усі свіжі. Це не радянська армія!

Дівчата слухали його мовчки, лише здивовано розглядали імпровізовану їдальню. Незабаром принесли обід: кілька військових поставили на стіл перед гостями тарілки з блюдами, які ще парували. Капітан вирішив не заважати панянкам, смакувати блюдами польової кухні, тож вибачився і вийшов геть, пославшись на справи.

Дівчата обережно принюхувались, сторожко копирсалися у посуді ложками та віделками, куштували на смак вміст тарілок. Ілона невдоволено скривилася і тихо мовила:

– Хіба це можна їсти?

– Авжеж, на різото чи омари це аж ніяк не схоже, – погодилась Жанна.

– Це ж клітковина та тлуст, – не вгавала Ілона. – Після нього у мене боки обвисатимуть, як у вгодованої свині. Я додому хочу, до Макса, до нормальної їжі.

Лише Дзвінка раптом заходилась з апетитом насичуватись своїм обідом, викликавши почуття заздрост у подруг.

– Чого витрішились? – здивувалась вона, перехопивши їхні ошелешені погляди. – Ковтайте швидше і поїдемо назад.

У відповідь Ілона дістала із сумочки айфон, націлила його на обідній стіл і заходилась знімати на відео.

– Ось так нас зустрічають військові, – коментувала вона свій відеострим. – Це наш обід. Суп із трьох наваристих… ну, ви розумієте. Каша-малаша… З жирним-прежирним м'ясом… Хліб, повний вуглеводнів… І узвар… з ароматом карпатських трав…