Глава 12

Минуло лише пів години — і Джуна вже нерухомо лежала у своєму ліжку. Кіану й Тіффані сиділи поруч, спостерігаючи, як лікар проводить огляд.

— Що з нею, лікарю? — спитав Кіану грецькою.

— Дівчина знепритомніла, — спокійно відповів той. — Нічого незвичайного. Її організм перевтомився й просто «вимкнувся». Це її перша вагітність?

— Вагітність? — Кіану різко підвівся, його голос зірвався на вигук. Тіффані схопила його за руку.

— Схоже, ви не знали, — усміхнувся лікар. — Ваша сестра вагітна, орієнтовно на першому тижні. Судячи з усього, це її перша вагітність. 

Він лагідно поправив ковдру на плечах Джуни й заховав стетоскоп у сумку.

 — У цьому немає нічого дивного. Дитині потрібно багато енергії, а оскільки міс Армас тендітна й щойно перенесла складний переліт, організм виснажився. Їй потрібен спокій і нагляд гінеколога. 

— Розумію, — Кіану важко опустився на крісло.

— Вибачте, але мені слід повертатися, — пояснив лікар.

— Я вас проведу, — запропонувала Тіффані.

Коли вона повернулася, Кіану сидів біля ліжка сестри, схиливши голову. Тіффані раптом відчула себе винною — ніби дізналася про Джуну щось, чого сама та ще не знала. Це здавалося неправильним, майже чужим. Тривога за подругу розросталася в грудях, мов тяжке тепло.

Тіффані підійшла ближче й обережно поклала долоню йому на плече. Образа на Кіану давно відступила — зараз важливішим було лише одне: Джуна.

Шатен повернувся і спочатку дивився на Тіффані якось розгублено, ніби намагався згадати, як вона тут опинилася, а потім очі його засіяли любов’ю й занепокоєнням.

— Нам треба сказати Нейду.

— Сказати, що вона просто знепритомніла? Чи сказати, що він стане батьком?! — вибухнув Кіану, підвівшись. — Як він міг дозволити їй летіти до Греції, якщо вона вагітна?! Вона ж така слабка! Боже, та вони навіть не одружені! Який сором!

 — Заспокойся! — Тіффані схопила його за талію, стримуючи порив. — Наша головна турбота — вона, а не твоє обурення.

 — Так… ти права, — видихнув він, опускаючись назад.

Весь день вони почергово сиділи біля Джуни, не відходячи ні на крок. Уночі, коли вона нарешті спокійно спала, Кіану взяв телефон. Його дратував сам факт, що Нейд навіть не здогадується про все, що сталося.

— Як ти допустив таке? — роздратовано вигукнув Нейд, коли почув голос друга. — Вона ж була під твоїм наглядом!

— Я знаю, — спокійно відповів Кіану. — Я зробив усе, що міг. Вона відмовилась відпочивати після перельоту — і це її виснажило. Зараз вона в безпеці, але тобі краще прилетіти. Я зустріну тебе в аеропорту.

— Ти мав повідомити мене одразу! — розлютився Хаген. — Приготуйся, я влаштую тобі прочухана.

— Якщо ти станеш її чоловіком, я буду тільки радий такому захиснику, — посміхнувся Кіану. — Це означає, що я залишу її в надійних руках.

Чоловік не став слухати подальші докори й одразу вимкнув телефон.

Коли Нейд прилетів, Кіану зустрів його вже спокійним — зовні, хоча всередині вирував шторм. Вони довго йшли вздовж парковки, і Армас спостерігав за виразом обличчя друга. На ньому було все написано — страх, тривога, любов.

Кіану з легкою заздрістю подумав, що йому б хотілося, аби все було так само просто. Тоді не довелося б мучитися й шукати слів, аби нарешті зізнатися Тіффані у власних почуттях.

— Хоча, закохані й справді сліпі, — усміхнувся сам до себе.

— Ти щось сказав? — Нейд насторожився.

— Кажу, ми вже біля будинку Джуни, — швидко викрутився Кіану.

Відтоді, як Нейд оселився поруч із коханою, Кіану й Тіффані навідували жінку рідше, аби не заважати. Тіффані все ще жила у Кораса, але поверталася до нього лише пізно ввечері. Грек кілька разів навідувався в готель, проте, розуміючи, що це сімейна справа, більше не наполягав на своїй присутності.

Одного вечора, коли Тіффані вмовила Нейда перекусити, Кіану зайшов до спальні сестри. Вона вже прокинулася. Він постояв біля ліжка, роздивляючись її бліде, але спокійне обличчя.

— Скажи, — почав тихо, — лікар може дізнатися про вагітність менш ніж за два тижні?

— Не знаю, — знітилася Джуна.

— А може, місцеві лікарі такі вже просунуті? — іронічно додав він.

Дівчина занепокоїлась і злякано зустріла його погляд.

— Невже ти хочеш сказати…

— А може, це просто досвід, — усміхнувся Кіану. — Так чи інакше, лікар сказав, що непритомність — не лише наслідок втоми, а й адаптації організму до нового життя. А знаючи нашу родину, я йому вірю. Тому раджу не зволікати зі шлюбом.

— Але ж він… він мене не кохає, — несміливо прошепотіла Джуна.

— З цим не буде проблем, — відповів Кіану й уже на виході зіткнувся з Нейдом.

— Що ти їй сказав? — з цікавістю запитав той.

— Нічого, чого б не сказала сама доля, — усміхнувся Армас і вийшов.