Розділ 7. Медео: визначна пам'ятка Алмати від Кунаєва

У ЗМІ періодично з'являються критичні відгуки про «Медео», але цей високогірний спортивний комплекс (ВСК «Медео») відвідують більшість туристів, які приїжджають до Алмати. А місцеві жителі, як і раніше, вважають «Медео» гордістю не лише південної столиці, а й Казахстану загалом. Зрозуміло, що екскурсія «Медео» була і в моїх планах.

Вранці вихідного дня я вирушив на зупинку автобуса №12, ймовірно, найбільш затребуваного міського маршруту Алмати. Маршрут цей досить довгий - 19 км, час у дорозі більше години. Це якщо їхати від кінцевої зупинки. Дорога постійно йде угору і за рейс автобус піднімається на кілометр. З приблизно 600 метрів над рівнем моря до позначки 1691 метр.

Інтервал руху на цьому маршруті невеликий і автобусів на лінії багато, тож сісти на нього – не проблема. Це автобуси комунального підприємства «Алматиелектротранс», вони однотипні і сучасні. Я сідав на четвертій з початку маршруту зупинці, і автобус був напівпорожній. Але на час виїзду з міста людей в ньому було чимало.

Місцеві жителі (і просунуті туристи) оплачують проїзд у міських автобусах Алмати транспортною карткою ONAY, за функціоналом вона схожа на київську Kyiv Smart Card. Вартість карти ONAY, до якої входить і вартість однієї поїздки, становить 500 тенге. Це близько 1 Евро. Карту, до речі, можна здати і отримати назад 420 тенге. У кожному автобусі встановлені кілька терміналів ONAY.

Інший варіант оплати проїзду – надіслати SMS на номер 9909, вказавши код терміналу ONAY в автобусі. Оператор мобільного зв'язку зменшить на 80 тенге баланс телефону та надішле sms з електронним квитком. Але навряд чи це буде робити «Водафон», такий сервіс забезпечують місцеві оператори мобільного зв’язку.

Ще один спосіб оплати - у спеціальному застосунку, яким треба відскакувати QR-код, вивішений в автобусі.

Але алматинська влада більш лояльна до туристів, ніж київська, і не скасовувала можливість розрахуватися за проїзд готівкою. Щоправда, за вищим тарифом. Проїзд коштує 150 тенге готівкою та 80 тенге безготівково. На робочому місці водія є пристрій, на якому він повинен роздрукувати ONAY-квиток та видати його пасажиру.

На жаль, повинен друкувати не означає, що друкує. Совковий спосіб додаткового для водіїв заробітку, коли гроші за проїзд беруться, а квитки не видаються, в Алмати, як і раніше, поширений. І я їхав на Медео юридичним зайцем: водій переконав мене, що брати квиток не потрібно. І я в це повірив, пам'ятаючи про київські маршрутки.

Повірив даремно, оскільки штраф за безквитковий проїзд в автобусах Алмати складає вельми пристойну суму в 6900 тенге. Це приблизно 14 Євро. Щоправда, мій автобус контролери не перевіряли. А по дорозі у зворотному напрямку, коли в автобус на кінцевій зупинці сідало багато пасажирів, квиток мені видали.

Багато пасажирів мого автобуса не доїхали до кінця маршруту, а вийшли на передостанній зупинці, біля станції канатної дороги Медео-Чимбулак. Звідси вирушають зручні 8-місні закриті кабіни зі скляними стінками, які пропливають над льодовою ареною, селезахисною греблею та ущелиною Горельник, до гірськолижного курорту Чимбулак. Довжина канатної дороги становить 4,5 км, час у дорозі приблизно 15 хвилин, кабіни піднімають пасажирів на висоту 2260 метрів. Це нова сучасна канатна дорога, побудована до Азіатських ігор 2011 року, до цього тут був канатно-крісельний підйомник.

Гірськолижний курорт - це ще один важливий інфраструктурний об'єкт Алмати, що з'явився в епоху Кунаєва. У 1983 році гірськолижна база «Чимбулак», що існувала тут з 1951 року, була перебудована і стала олімпійським центром гірськолижного спорту. Тут з'явилися 4-поверховий готель на 220 місць, медичний центр, канатно-крісельна дорога. У 1985 році Міжнародна федерація лижного спорту затвердила три місцеві лижні траси: швидкісного спуску, слалому і гігантського слалому.

У 2011 році Казахстан приймав 7-і зимові Азіатські ігри і до їх початку в Чимбулаку було реконструйовано готель, збудовано СПА-центр, ресторани та бутики, встановлено сучасні системи вимірювання часу та інформаційні табло. Було покращено існуючі гірськолижні траси - збільшено їх довжину та ширину, встановлено 30 снігових гармат. На чотирьох канатно-крісельних підйомниках (cableway) було замінено троси, тепер підйомники утворюють єдину систему з канатною дорогою Медео-Чимбулак. І турист, купивши один квиток, і пересідаючи з одного підйомника на інший, протягом 35 хвилин може піднятися на Талгарський перевал на висоту 3180 метрів.

У грудні 2011 року на курорті розпочав роботу фрістайл-парк Quiksilver Chimba Park. Чимбулак став центром гірськолижного спорту сучасного рівня, де регулярно проводяться змагання. У тому числі міжнародні: у лютому 2011 року тут проводилися змагання зі швидкісного спуску, супергіганта та суперкомбінації в рамках VII Азіатських ігор; у лютому 2017 року – змагання з гірських лиж, фрістайлу та сноуборду 28-ї Всесвітньої зимової Універсіади; у 2021 році - частина змагань чемпіонату світу з фрістайлу та сноуборду; а у 2023 році – етап кубка світу з фрістайлу.

У той же час Чимбулак є престижним гірськолижним курортом, де є все необхідне для любителів цього виду спорту. Але я не великий шанувальник (м'яко кажучи) гірських лиж, до того ж боюся висоти. І, як і більшість інших пасажирів, доїхав до кінцевої зупинки автобуса маршруту 12. До ВСК «Медео».

Наш автобус зупинився неподалік до входу в Льодову арену, біля фонтану Медео. Але вхід на ковзанку було закрито. І люди, які приїхали зі мною в одному автобусі, зробивши потрібну кількість фотографій і селфі, попрямували повз комплекс у напрямку гори, що нависає над спортивною спорудою. Яка, зрештою, виявилася зовсім не горою, а штучно створеною селезахисною греблею.