Подорож ученого доктора Леонардо
Книга 3 Глава 12
XII
Прохолода! Тоскний крик! сти! сти! сти тверде, солодке, сухе! Досить води! сти пшеницю!
А крила вже самі розправляються. А ноги самі відштовхуються від води. І раптом — шум крил. У старого селезня виспіли й закінчи-лись натиски почувань. Він зірвався й летить. Шум крил! сти! Небез-пека! Летять! Летіти!
І от крижачка вже летить, наздоганяючи темні тіла перед собою. Навколо, ззаду, спереду шум крил. У м'язах щезає останній слід сон-ної інерції. Не летіти однією путтю; нею сотні літ летіли прадіди ка-чиного роду — з лісових озір, над лісовими озерами, на степ!
#4107 в Любовні романи
#593 в Різне
#296 в Гумор
Відредаговано: 15.04.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
