ГЛАВА 6
КАТЯ,
Через деякий час. Скільки часу пройшло не знаю, але я нарешті зігрілася, мене перестало трясти як в лехоранці, ноги стали звичного кольору, я заспокоїлась і освіжилась, і стала немов нова копійка, навіть забула, мене чекала Маша.
Коли зайшла у кімнату вона стояла біля вікна і дивилася на краєвиди що там виднілись, на що я сказала:
- я думала ти давно пішла
- та ні, тебе чекала, поговорити хотіла
- про що?
- про те що, сталося сьогодні..
- та нічого там не сталося..
- Катю. я ж тебе знаю
- там правда нічого не сталося. Він просто допоміг мені дістати кота з дерева, сама б я довше б це робила..
- а чого промокла?
- бо впала у воду, крига виявилася тонкою, а я як ти знаєш не пушинка, і мене ніяка крига не витримає
- не перебільшуй
- я серьезно!
- гаразд, з цим ясно, то тепер зрозуміло, що він тоді мав на увазі плавати ти хотіла, в крижаній воді
- ага.. дурні в нього жартики, не кожен зрозуміє правильно, хоча думаю він на це і розраховував, коли втікав після такого
- то кажеш він тобі допомог? - сказала Маша з дуже прискіпливим поглядом дивлячись на мене чи не брешу я часом або вигадую, хоча навіщо мені про таке брехати? хоча можна було б на зло йому, але не цього разу
- так, сама в шоці, і до речі я не просила, він мене вже дістав тим що весь час за мною ходить!
- що прямо так і ходить?
- так! його до мене нянькою Макс приставив
- навіщо?
- хвилюється він за мене, а цьому типу довіряє
- знаєш, Катю, такі як він, якщо чогось не хочуть , то цього не роблять, і їх ніхто не може змусити, так що подумай про це..
- ну як тобі сказати Маша, може в Макса на нього щось є і він його цим шантажує, тому він і погодився на це
- Кать, ти сама віриш у це??
- не дуже..
- отож, роби висновки
- я то зроблю, а ти від мене чого хочеш?
- щоб ти не вирішила просто будь обережна з ним гаразд?
- ти щось знаєш?
- та ні, від Дениса крім хорошого нічого поганого не чула про цього Віктора, але якщо він один так давно, значить має завищені вимоги до дівчат
- або він просто маніяк
- навряд
- тоді він взагалі по чоловіках
- оце точно НІ
- чого ти так впевнена?
- бо в нього були жінки
- то було тоді, а це зараз..
- ні, це точно не так
- ну от чому? все ж могло змінитися, і плюс про таке нак кожному вуглі ніхто не кричить!
- Денис говорив що він його місяць тому бачив з однією кралею
- то можливо було для виду
- Кать, я тобі точно кажу нормальний він!
- якщо чесно, мені це не цікаво, він не мій тип, тому тобі немає за що хвилюватися, нехай робить що і з ким хоче
- гаразд..
- тоді я буду відпочивати, до завтра Маша, ок?
- так надобраніч Кать, якщо захочеш перекусити холодильник повний, можеш їсти скільки влізе
- добре дякую
- до завтра Кать
- так, до завтра Маша
І вона нарешті пішла. Цікаво для чого була ця розмова? може вона і правда щось знає про нього таке, що буде для нього в мінус? ну якщо і так, то мені пофігу, ще трохи і ця каторга закінчиться і я спокійно поїду додому. Так, треба переодягнутися, не спати ж мені так. Наділа улюблену теплу синю піжаму, і підійшла до вікна, і не повірите побачила там таке, як цей Віктор гуляв з МОЇМ котом, ну якого він з дерева зняв. Оце прикол, цей чувак щей тварин любить. Це прямо дивує я думала такі як він крім себе нікого не люблять. Хоча.. а може він втопити його хоче, або залишити на холоді на зло мені? Гаразд значить поки будемо спостерігати. Але абсолютно нічого кіт побігав трохи, поки він говорив по телефону, і він його забрав на руки, і вони пішли до будинку. Гаразд, може в мене вже параноя, це все нерви, які треба лікувати, тому зараз мені краще відпочити і лягати спати, що я і зробила, заснула відразу, спала як немовля.
ВІКТОР.
Після прогулянки з котом, ми повернулися в мою кімнату, вирішив залишити його сьогодні в себе, а завтра віднести в головний корпус, нехай далі вони з ним носяться. І тут стукіт в двері і зайшов Макс.
- бачу ти таки люблю тварин, особливо котів
- так, і це моя таємниця..
- гараз нікому не скажу..
- гаразд говори що хотів Макс, я ж знаю ти не просто так прийшов..
- так не просто так..
- то давай говори..
- це з приводу Каті - о, я цього і чекав, було б дивно якби, він не прийшов, після того, що сталося
- ну тоді давай починай..
- що сьогодні сталося?
- ти про що?
- про Катю
- якщо коротко, вона тихо, вислизнула з будинку, як ти й казав я пішов за нею, хоча мені знаєш це все не до вподоби, а вона дурепа полізла рятувати кота з дерева, гепнулася в калюжу води, намокла, щось там ще бурчала, я прийшов допоміг, і ми пішли назад, кінець історії
- зрозуміло, дякую тобі що приглядаєш за нею
- ну знаєш не з власної волі
- так, але ж все таки..
- це все?
- ні
- тоді кажи
- я бачив як ти на неї дивився тоді в машині..
- і як же?
- з цікавістю, Віть, мені здається вона тобі сподобалася.. ну я маю на увазі як симпатична дівчина