ГЛАВА 3

КАТЯ,

Ну ось, я стояла на тому місці про, яке ми домовилися з Машею, але нікого не було, люди ходили повз туди сюди, але на мене ніхто не звертав увагу, наче я непомітний стовп. Може я якось виділялася, що іноземка для них, а може це для них норма. Словом я зрозуміла, що це буде довго, і сіла на лавочку, що була біля готелю. Це чекання тягнулося так повільно, немов той момент коли жувальну гумку розтягують, і вона тягнеться, а потім коли відпустять, то вона прийде у свою звичну норму, але вже буде не  такою. 

Через деякий час я побачила як до мене йшла Маша, у квітастій сукні і на підборах, ну нарешті! З посмішкою вона підійшла  і сказала:

• Привіт Катю
• Привіт, я вже думала ти не приїдеш
• Та ні ти що, як би щось змінилося то за тобою приїхав би Макс
• Ну ок
• Тоді пішли?
• Ага

   Я встала і ми мовчки пішли вперед, там нас, чекала машина таксі, коли сіли вона щось сказала французькою, і водій відразу рушив. По дорозі я розглядала все, що бачила, все було зовсім інше ніж у нас, і відчуття було наче потрапила в кіно, або це сон. Але з огляду на те, що мене укачувало в дорозі, висновок один це не сон. 

     В дорозі ми були десь 20-25 хвилин, потім під'їхали до великого, високого на два поверхи і яскравого будинку, думаю це ресторан, ну що ж пора готуватися до веселого вечора. Далі вона розрахувалася, і ми вийшли, і пішли всередину, там все було таке яскраве, гарно розмальоване, затишно, легка музика, великий зал, майже все зайняте, що у мене щелепа відвисла від такої краси та розкоші, мабуть більше я такого ніде не побачу, тому сказала:

• Він мабуть дорогий..- сказала я 
• Хто?
• ну Ресторан
• Та ні, для таких як я, з середнім заробітком по фінансах тягне, я тут часто буваю, тут смачно готують 
• Ну ок
• Пішли, нас чекають в іншому залі
• Добре

       Далі вона повела мене туди, ми вийшли в коридор і пішли в інший зал, пройшли  в кінець зала де нас чекали її наречений Денис, його брат з дівчиною блондинкою, з ногами ніби від плечей, силіконовими губами, фе, це було так не природно і не гарно, немов її в губи бджоли покусали і вони опухли, і ще один похмурий немов злий на весь світ чоловік, хоча скажу чесно виглядав він спокусливо, високий, широкі плечі, мязистий як оті качки спортсмени, значить любит спорт, чорнявий, про колір очей не можу сказати, але вони темні,  акуратна укладка, значить себе любить, легка небритість, але йому пасувало, дорогий годинник, але повністю його роздивитися я не могла, рукава піджака прикривав,  напевно навмисно щоб оцінили, одягнений по місцю, сіра сорочка, брюки, і піджак, який висів на стільці, і звичайно дорогий айфон, думаю останньої моделі,  я  так розумію, це і є той  таємничий  Віктор. Що ж, компанія так сказати весела, одна я  сюди не вписуюсь, це як до гороху додати чорну перчинку, її помітно, але якщо не заважає і від неї немає проблем то нехай буде. 

        Потім вона нас всіх познайомила, той Віктор навіть очей на мене не підняв від свого телефона, от зарозумілий сноб, ну і нехай.  А ще він мні нагадував одного мого колошнього який був одружений, і в цей час зустрічався зі мною, а дружина думала що він у відрядженні, а ще одного який в такому вигляді спокушав дівчат, а потім їх закохав у себе, тягнув з них гроші з якими потім тікав, словом був альфонс. Ну, що тут скажеш мені в особистому житті не щастило, тому, він цього Віктора я нічого хорошого не чекала, і навіть зараз до нього у мене вже була зневага.  

        Потім щось нам замовила, і далі були розмови про всяку фігню, і тут в один момент цей ВІКТОР, наче ненароком зачепив мій бокал з червоним вином, і той проливається мені на на білу блузку. Ну от за що мені таке?  я швидко підвелася, Віктор лише глянув на мене і зробив ковток вина зі свого бокалу , і далі в телефон, Маша відразу сказала:

• Кать що сталося?
• цей незграба пролив на мене воду!
• це лише вино, це не страшно вино відпирається і все буде добре… - і кинув мені серветку, наче собаці недоїдки, от паскуда 

      Мене це образило, і  я швидко побігла до вбиральні, там намагався затерти пляму. В мене вийшло, але блузка була мокра, хоча добре, що  я в піджаку, і він все прикриє, а от цей Віктор… Короче він нарвався, хоче війни, він її отримає.

           Коли я повернулася, вони всі про щось розмовляли, я тихенько сіла, і принялась за їжу, ну вони між собою були знайомі, тому і могли обговорювати щось, може деталі весілля, не знаю я не прислухалася,  а я і Віктор сиділи мишки, я через, те що не знала їх, а він походу через те, що йому було це не цікаво, хоча на собі інколи ловила його погляд, цікаво що він хотів на мені побачити? рекламний банер? чи що? мені теж тут так цікаво що, аж тошнить. Боже як же хочеться назад в готель, одна біда сама я туди не доберусь.  Напевно треба щось випити, для настрою, і я випили налитий бокал вина, залпом.

       Через годину нарешті все закінчилося, всі стали збиратися розходитись, Маша з Денисом відійшли щось з оплатою вирішити, і тут Макс каже:

• Кать, ти не проти, якщо тебе сьогодні відвезе Віктор до готелю? вам якраз в одну сторону 

      я на нього так подивилася, немов на мене вилили відро крижаної води, і це відро ще й на голову наділи, щоб потім ще вдарити, на що я сказала:

• а чого він?
• тому що, у мене є ще справи, я не зможу
• а Маша?
• я так думаю вона не зможе, по їх поведінці я думаю  вони ще в клуб поїдуть, а Віктору якраз по дорозі..
• капець… - сказала я, оце підфортило, їхали в одній машині з незнайомцем, звідки я знаю що йому можна довіряти? 
• Вікторе ти ж не проти? - спокійно запитав Макс
• ні!  - коротко сказав той, немов якийсь робот, думаю він теж не дуже в захваті від такої ідеї
• от і чудово, адресу ти знаєш, і так я буду спокійний