ГЛАВА 2

   КАТЯ.

    Не знаю скільки часу пройшло, і скільки я ось так спала, як медвідь у сплячці, тільки я після снодійних, але різниця в тому що, розбудила мене як і інших пасажирів, стюардеса з голосним повідомленням по гучномовцю, що ми йдемо на посадку, ну нарешті земля, хоча так будити, то можна переляк відхопити. Коли я озирнулася навкруги, щоб зрозуміти чи це точно не сон, побачила, що всі заворушилися як бджоли у вулику, який розворушили, Макс сидів у наушниках, потім  заговорив до мене, коли я прийшла від сну в себе:

• привіт сонько
• здоров зануда
• ти як?
• нормально, а що?
• ну так питаю, як не як це твій перший політ, хвилююся і все таке..
• все добре не хвилюйся..
• ну ок..
• то ми вже на місці?
• майже Катю
• скажи хто ще, буде в цій подорожі крім мене?
•  а що страшно?
• ні, просто цікаво!
• це планувалося як подорож для подружжя, і їх друзів, з батьками в них потім буде типу вечірка, тому тут будуть лише Маша  і Денис, його брат з дівчиною, ти, я, мій друг який також  знає і Машу, Віктор і в принципі все

    ну з братом того Дениса ясно, родина то святе, так як  і я для Маши і Макса. Те, що  Макс давно сам, це не дивно, а от його друг, що один це насторожує, може там ще та  цяця, яка хоче собі міс всесвіт, ну це як кажуть не мої проблеми, хто його знає може там ще той страшко, тому продовжуємо питання по темі:

• жити будемо в готелі?
• так Денис, все забронював для всіх на всі два тижні 
• добре, хоча як на мене  дешевше було б для всіх зняти один великий будинок, всі в купі, нікого не треба шукати, чи чекати
• можливо, але тут готель повір обійдеться дешевше, і плюс з усім комфортом і все “включено”
• гаразд
• щось ще цікавить ?
• так
• тоді питай
• нас хтось зустріне?
• ні, Маша чекатиме нас в кафе біля готелю, ми з тобой останні хто приїде
• он як?
• так, всі інші вже там
• вона знає коли ми будемо?
• так, я писав їй
• ну добре..
• вона буде на місці, коли ми приїдемо до готелю..
• гаразд..

Далі  настала тиша, у мене більше  питань поки не було, одне я зрозуміла точно, що грошей у цього Дениса кури не клюють, що влаштовує таку романтичну подорож з весіллям для них в Парижі, і ще й для нас всіх, хоча вони тут на квартирі вже рік разом живуть, для них це нічого нового, вони тут все вже знають. Сподіваюся що Маша з ним щаслива, а інше то фігня, плюс не думаю, що Макс би дозволив весілля, якщо той Денис ображав би Машу, тому для мене ця тема закрита, головне це все дійство відбути, мати час для себе і хоча б трохи погуляти по Парижу, причому САМІЙ.. 

       Далі була посадка, ми зійшли, пройшли всі процедури, це було незвично купа людей, які одягнені інакше, великий зал, незнайома мова, словом для мене шок, я трошки іншого чекала, реальність  і фільми то різні речі,  далі він сказав:

• почекай тут, я спіймаю нам таксі
• гаразд

      Він пішов вперед, я собі стояла як біла ворона серед чорних коршунів які хочуть напасти, і  розірвати на шматки, і просто чекала, як тут біля мене як шторм серед  чистого неба пролетів не дивлячись по сторонам, який здоровий мужлан, немов за ним хтось гнався, і плечем так мене штовхнув, ніби я була проста гілка від дерева,  що я впала на свою валізу, наче кіт з дерева. З боку це мало дуже веселий вигляд я маю,  розгледіти не встигла він був дуже швидкий і розчинився  всій тій масі людей, плюс я в той момент лежала обличчям до асфальту, добре що валіза змягчила падіння і видимих ні ран, ні подряпин не було, тим більше на обличчі, запам'ятала лише дорогий золотий годинник  і тату на зап'ясті у вигляді скрипічного ключа.        

        Потім  я підвелася до мене підбіг схвильований Макс, ну я сне ж діло, не буду я просто так валятися на валізі, і  допомогти підвестися і сказав::

• що сталося? 
• та якийсь мудак летів як скажений і мене штовхнув!
• з тобою все добре?
• так..
• його запам'ятала?
• не встигла..
• ну гаразд, тоді пішли я таксі спіймав
• гаразд..

     Далі ми пішли до  таксі,  сказав адресу  і ми поїхали.  Їхали близько тридцяти хвилин це з урахуванням заторів в цей час. Приїхали до великого яскравого як світлячок із лампочок  готелю з назвою мені не зрозумілою, він розрахувався, взяв речі і сказав:

• Ну, що готова?
• Ага..  - без ентузіазму відповіла  я, ну от який там ентузіазм? втомилася, зміна часу, плюс голодна, склом одні мінуси
• Ну пішли, тобі сподобається
• Побачимо

але не встигли дійти до дверей як до нас підбігла дівчина і я впізнала її:

• Машка, ти?
• Привіт, так я! - і обійняла  мене
• ну Привіт - сказала я будучи затиснута немов в тісній трубі, в її  міцних обіймах
• Привіт Макс - сказала Маша
• Привіт сестро, все добре?
• Так 
• Довго чекала?
• Ні
• Одна?
• Так Денис зайнятий, вечером у нас ресторан для знайомства всіх
• Добре 
• Ну ти можеш йти далі я сама Катею я займуся
• Гаразд, тоді до вечора Катю
• Ага бувай
• про вечерю не забудь! - крикнула йому  вслід Маша
• не забуду - сказав він