Дівчинка на планеті "Космолайф"

- Привіт! 

Сказав він до Маші, але вона була дуже розумною на свій вік дитиною. І дуже здивувалася, що він розмовляє українською мовою. Але ж відповіла:

- Привіт!

- Ти хто? І що тут робиш?

- Я Маша, можна дізнатися, що це за місце, чи є з від сюди вихід і чому ти так дивно виглядаєш?

- Так, давай пройдемо в дім!

Вони зайшли. В домі теж було все в яскравих відтінках. 

- Давай я відповів на твої запитання. Ти попала на планету Космолайф. Я не виглядаю дивно ми тут всі такі. А вот ти як для нас дивна...

- Я немов потрапила у книгу! Скажу більше, мені тут даже подобається!

- Та ні) книги це далеке минуле! Ти в якому році зависла?

- Як книги в минулому? Який зараз рік?

- Зараз 2101 рік, а до речі ти з відки?

- Який? Я з України.

- О я чув про неї! Я б хотів там побувати!

- Так! В нас країна дуже класна!

- Вона знаходиться на планеті Земля? Якщо я не помиляюсь.

- Так! Саме там!

Вони розмовляли до самого вечора. Він приставився як Лунс.

- Ой) вже восьма вечора! Скоро батьки приїдуть з роботи.

- Ну вот. Куди мені піти? На дворі дуже темно.

На цій планеті ночі були надзвичайно темними. Даже ліхтар не світив.

- Залишайся в нас! Я впевнений батьки не будуть проти!

Прийшли батьки Лунса. 

- Оо в нас гості? Яка мила дівчинка, прямо як з минулого прийшла! -сказав його тато 

- Стліл, ну що ти починаєш? Може їй потрібна допомога? -відповіла мама.

- Так мамо, її звати Маша, вона якимось дивом опинилась тут, а сама з планети Земля.

- Ой бідненька! Мене звати Муна, а це Стліл. Ми батьки Лунса.

- Приємно познайомитись!

Вони залишили Машу в себе, поки не знайдуть спосіб як її повернути додому. Простелили їй у гостьовій кімнаті. 

На наступний день. Маша прокинулась, заправила ліжко і пішла на кухню. Де її вже чекав сніданок.

- Ооо привіт Машо! -сказав Лунс.

- Привіт! А де твої батьки?

- На роботі! Вони щодня працюють. Мама нам приготувала їжу.

- Ага) в мене теж батько працює щодня, але взяв відпустку і я опинилась тут.

- До речі) тато говорив зі своїм другом вченим. І він сказав, що може допомогти. В нього є прилад це партал у вашу країну!

- Урааа я повернуся додому!

- Але не все так просто! Потрібно піти на високу гору і дістати чарівний камінь.

- Так ходімо!

- Ні! Там живе великий дрокон! 

- І що тепер робити?

- Дочекаємось весни. Він лягатиме в спячку.

- Я не можу так довго чекати!

- Машо, зараз дуже не безпечно йти!

Дівчинка сумна пішла до своєї кімнати. Наступив вечір. Вона вже збиралась лягати спати. Вирішила подивитись у вікно. Великий, яскравий місяць світив в далину. Маша побачила, що він світить на гору.

- Це наверно та сама! Де знаходиться чарівний камінь.

І прийняла рішення, що потрібно йти. Зібрала необхідні речі, які мала під рукою. І тихенько вийшла з дому.

- Як дивно! Вчора місяця взагалі не було, а сьогодні доволі світла ніч!

Подовження буде!