Кінець 2023 року. Скоро новорічні свята. На Хмельниччині (Україна). Проживає сім'я Бондаренків. Тато працює в офісі, а мама в дома з дітьми. Їх двоє. Старша дівчинка Маша 10 років і менший хлопчик Матвій йому лише 2. Мама в них дуже добра і завжди підтримує своїх дітей, а тата вони бачать рідко. Через роботу.
За день до Різдва:
Тато щасливий повертається додому.
- Сім'я, в мене для вас хороша новина!
- Яка ж? -здивовано запитала мама.
- Я взяв відпустку на 2 тижні!
- Ураа) нарешті ми проведемо Різдво та Новий рік разом!
Тата останніх декілька років кликали на роботу під час свят.
Ось настав день, коли ввечері вже Різдво. Мама на кухні готує вечерю. Тато сидить з Матвієм. Ну а Маша займається своїми справами.
- Машо! Підійди до мене.
- Іду... Що ти хотіла?
- Принеси мені зі складу формочки для кексів будь ласка!
- Добре!
Складом вони називають кімнату в якій зберігаються зайві речі або ті, що рідко використовуються.
Маша пішла. І вот вона заходить на склад і починає їх шукати.
- Аа ось де вони!
Формочки лежали трішки вище ніж зріс дівчинки. Вона потяглася за ними і випадково дві впали за стенд. Вона вирішила їх дістати. І полізла між поличками вони були широкими, тому дівчинка легко могла пролізти. Коли вона дісталася місця куди вони впали побачила велику картину, вона стояла на підлозі. На якій була зображена дивна істота. В нього був рожевий колір шкіри і фіолетові вуха. Чимось нагадує "Лунтика" але формат взагалі не такий. Дівчинка підійшла до неї. І картина з'їхала. За нею були двері маленької висоти та ширини. Маша відчинила їх і побачила темну гірку, а в кінці неї було якесь сяйво.
- Може це швидший спуск на перший етаж?Подумала вона...
І виріла спуститися.
- Ааа чому вона така глибока? -крикнула вона під час спуску.
Маша спустилася в якусь кімнату. Там був увімкнений великий комп'ютер. Вона підійшла до екрану, а там текст на англійській мові. Дівчинка її ще не знала. Але побачила велику, червону кнопку.
- Може якщо її натиснути, то я повернуся?
І натиснула... В очах промайнуло яскраве фіолетове світло. І дівчинка опинилася в не знайомому місці.
- Ого) я що на іншу планету попала?
Все навколо виглядає яскраво. Жовта земля, рожеве небо. Не звичні рослини. Маша пішла по стежці. Йшла вона що найменше 50 хвилин. І дуже втомилася. В далині крізь туман побачила не величку домівку. Вирішила піти туди.
Дійшла до нього. Постукала в двері. Їй відчинив такий самий чоловічок як був на картині такого ж росту як Маша...