Камден Пассаж

Дівчата сиділи на Маргаритиному ліжку, з какао в руках. Кожен дивився в нікуди й обдумував ситуацію. "З чого ж почати? "

Порушила тишу  Люся. 

— Потрібно з початку зрозуміти що з нами сталось. 

З виглядом професора, трохи зверхньо поглядаючи Маргарита сказала:

— Імовірно ми перенеслись в часі. 

— Чого ти так думаєш? — Люся видно  не надто повірила в версію. — Якось надто фантастично звучить. Може є логічне пояснення. 

— Маргарита вже явно дратуючись почала теребити пальцями подушку. — І яке це логічне пояснення! Продавці просто над нами поглузували, пранк такий. А коли ми вибігли  це кіно знімали та декорації, у виді старих будинків поставили. А потім за 5 хвилин що ми пробули в магазинчику, встигли все згорнути поки ми вийшли! — Тепер, ядуче з сарказмом сказала  дівчина. 

— Чого так нервуватись , добре, точніше не добре, логічної версії нема. Але як говорив Шерлок Холмс:"Відкиньте все неможливе, і те,що залишиться, і буде відповіддю, яким би неймовірним він не здавався". 

— Значить робоча  версія, перенесення в часі. Запиши. 

Люся взяла невеликий записник. 

— І куди ми потрапили. 

— Ти про що? 

— Яке століття? 

---Ти звернула увагу на те як були вдягнені люди?

---Розкішні сукні, замисловаті зачіски ,карети з конями  роз'їжджають.Пишно ,красиво,багато, а ще здається на них були  чи то криноліни, чи то турнюр .

---Думаю це 19-ст. Вікторіанська епоха .

---Чого?

---Вікторіанський стиль – це перш за все гламур, розкіш, багатий декор і ефектна біжутерія. 

---Підходить.

---Отже, 19 ст.

— Записала. Далі  вулиця. 

— Тут довго шукати не треба. Я зробила фото в гугл мапс. Воно зразу виб'є місце перебування. - Сказала Люся  риючись  в телефоні. Нарешті знайшла програму і... 

— Вулиця називається Камден  Пассаж. Через дуже відомий антикварний магазин який називається так само. Але це не той в якому ми були , на карті я бачу магазин схожий на ту крамницю, але він на віддалі . 

— Чекай.... “Ехо” так він називається. Ще оригінальнішої назви не могли придумати (сарказм).Тут є розклад роботи. Переписати? 

— Пиши. 

               Понеділок         9:00–18:00

                Вівторок.          9:00–18:00

                Середа               9:00–20:00

                Четвер.               7:00–16:00

                П'ятниця.             9:00–18:00

                Субота.                  7:00–12:00

                Неділя.                   9:00–1:30

          Правила магазину:

Говоріть пошепки. 

Звертайтеся  до продавців не інакше як пан чи пані. 

Не стукайте дверима. 

Не тривожте  Поліроль. 

Не переводьте годинників. НІ В ЯКОМУ РАЗІ НАВІТЬ ЯКЩО ТАМ ВИСТАВЛЕНИЙ ПОГАНИЙ ЧАС!!!!!!. 

Якщо ви оминете наш магазин, ми лише зрадіємо, цьому. 

 Час  обідньої перерви 12:00-1:00

— Що це взагалі за такі  правила!? Взагалі, як можна потривожити поліроль! Говорити пошепки, звертатися пан і пані в загалі то в нас кажуть міс, містер. Що може статись якщо перевести годинник!? І хто ж хоче, щоб його крамницю оминули, в них же  зарплата від виробітку.Ще й розклад дня дивний, чого, наприклад :найдовший робочий день в середу. — Обурювалася Маргарита. 

— Ну не знаю, ти ж сама казала що все логічно. Середа мені здається найкращий день тижня, в мене майже все хороший настій в цей день, тому можна попрацювати довше. Поліроль то певно їхня домашня тваринка. Пан і пані може вони іноземці і їм не  приємно, коли їх називають міс чи містер. Переводячи годинник ти можеш його зламати. А оминути магазин , може  то навпаки щоб більш зацікавити клієнтуру. 

— Підозріло все це. 

— Ти про продавців кажеш  як про не знати кого.