Дім

Люся і Маргарита жили в маленькому містечку Брей. Попри маленькі розміри в місті розташувалися два ресторани з зіркою Мішлена. 

     Взагалі  дівчата  найкращі подруги з дитинства, живуть на одній вулиці, практично сусіди. 

  Після цієї екскурсії вони вирішили  вивчити історію вулички на якій вони загубились, а особливо той магазинчик, а ще вирішили  встановити особи тих продавців. 

Кожна пішла собі додому. 

Маргаритин дім був великим, але водночас акуратним. Його було прикрашено великими дерев'яними балками. Так сказати, під старовину. 

— Привіт,як екскурсія. Сподобалось в Лондоні. 

Мама Маргарити була висока жінка, з довгим  каштановим  волоссям, по її обличчю розсипались  веснянки. Одягалась вона завжди зі смаком навіть  коли нікуди не йшла з дому (доньці  подекуди здавалося що вона встає о 5 годині  ранку, щоб так виглядати). 

Маргарита була ж повною протилежністю матері. Волосся  її було дещо вигоріле, одяг  розтріпаний, от що спільне з матір'ю то веснянки от цього не відбереш. 

— Не забутня. 

— Ясно. Надіюсь гарно провела час. 

— Де Джордж. 

— На вулиці грається.

Джордж менший брат Маргарити. Це напрочуд вредна і криклива істота, бреше  як дише, але  в очах батьків найсвятіше ангелятко. Йому 6 років. Коли йому щось не подобається і ти не виконуєш його забаганки готуйся почути заповітне "Мам!!". 

    Люся жила в будинку через дорогу. Будинок декуди пішов тріщинами, але зберіг гарний вигляд. Це той про який кажуть підлатати й буде як новенький. 

На відміну від її подруги   ніхто дівчинку не зустрів. Хоча в кухні було чути як її тато розмовляє по телефону. 

Взагалі батьки дівчинки не надто пеклись де вона і з ким гуляє. Тато огрядний чоловік,  середнього росту, на його голові лишилось тільки пару сивих волосків, одяг  його переважно замащений мазутом і мастилом, він працює автомеханіком. 

Мама навпаки  дуже доглянута, їй дуже важливий свій зовнішній вигляд. 

Люся  мала світло - руде волосся, одягалась  зі смаком в неї був власний стиль. 

Дівчина вирішила піти до батька  привітатись. (Вона знала що батьки її  не люблять, але все ж хочеться вірити в краще, тому вона багаторазово намагалася привернути до себе увагу, та й і зараз вона так робить). 

— Привіт. А я вже вернулась. Чим займались, поки мене не було. 

— Раз ти тут стоїш то зрозуміло що ти вернулась.

---Просто хотіла привітатись,екскурсія була просто бомбезна  так класно було.

---Мені не цікаво.

---Хм....добре.зараз приготую обід.Відпочивай ти певно натомився на роботі.

---Звичайно натомився, кому, я ,по твоєму гроші заробляю ?!

---За пару хвилин буде вечеря.

---Угу.

Як і передбачалось ця розмова лише засмутила Люсю.Вона взялась за обіцяну вечерю.На щастя в холодильнику  були продукти.Кухня в будинку була маленька і поправді трохи грязнувата.Дівчина взяла пару огірків ,помідор,пекінську капусту,горіхи  й почала все це нарізати,скинула це все в тарілку і полила  оливкову олію. Затим поставила варитись макарони.І зробила  засмажку з грибів і моркви.

Порозкладала все по тарілках і поставила на стіл.

Тут  вона почула як хтось  заходить в вхідні двері, чути було цокіт каблуків .Це ж звичайно виявилась мама.

---Привіт як пройшов день,мам.

---Чудово ,була в спа-салоні.

----О,ясно.

---Присідай  я вечерю приготувала.3

---На вигляд не дуже.

Зайшов батько

--- Ну і де твоя вечеря.

---Тут, дуже старалась, надіюсь вам сподобається.

----Салат!!! Я  що по твоєму кріль щоб траву жувати ,де м'ясо!!!!

Почав возмущатися тато.

---Ну м'ясові  треба довго розморожуватись, воно просто б не встигло розмерзтись до вечора.

---Ой, дуже старалась  вона !!!!

----Ой Олівер не така вже й  погана вечеря , ну принаймні  на смак.

Сказала трохи насмішкувато мама.

Нарешті всі почали їсти ,чути було тільки почасту чиєсь чавкання.

Закінчивши вечеряти всі порозходились по своїх кімнатах.Квітчасті обої ,білий  мебельний гарнітур.

Люся  зі всього маху плюхнулась в ліжко та одразу заснула.Снилося їй її з подругою дивна пригода.Але тоді коли (на екскурсії( сон) вони  повернулись назад  вони не тікали як було раніше, а чемно привітались з жінкою продавчинею.

---Добрий день.

---Який він може бути добрим!Я вас чекала , ви забарились.Хоча не суть ви тут і це головне.

---А тепер так, я говорю, ви слухаєте , питання потім.

---Без проблем(сказала Маргарита) це все ж таки сон ,часу в нас вдосталь.

Жінка весело засміялась.

---Ох,діти якби ж це був сон. 

 Коли  дівчина прокинулась вона пам'ятала тільки початок. Люся намагалась  згадати розмову, але згадувались тільки уривки, правда, вони були безкорисні, замість слів що мала казати загадкова продавчиня, було тільки нерозбірливе белькотіння. 

 Дівчинка вирішила не зациклюватись на тому сні. Хоча він подав їй ідею.

 Вона почала квапливо збиратися. В їхній школі канікули, отже Маргарита  вдома.