ХТО НАЙКРАЩЕ ЗАТРИМУЄ ДИХАННЯ?

ЗЕМНОВОДНІ, ВОДНІ ТВАРИНИ.

"Необхідно, як повітря" – цей вислів означає те, без чого дійсно не можна жити.

В природі багато живих істот мають легені, є такі, що дихають зябрами, є навіть ті, в кого вся шкіра — орган дихання! Також тварини інколи мають кілька запасних комплектів органів дихання і дуже химерні пристосування для створення запасів повітря.

Нема лише таких, хто не дихає зовсім.

Дихання — символ живого. Дух, душа — ці містичні слова також пов’язані з диханням та повітрям.

Прожити без повітря можливо лише деякий час. Який? Залежить від пристосованості до затримки дихання. В природі є свої чемпіони, здатні витримувати довге кисневе голодування, або витрачати запас кисню дуже-дуже повільно.

Який би спосіб життя не вели живі істоти, всім доводися стикатися із проблемою: де брати кисень? Та де поповнювати запаси кисню?

Відомо, що риби можуть дихати під водою. Так, звісно, в риб є зябра. Але ж дихають риби не водою! А так само киснем, розчиненим у воді. Кроти, хробаки, комахи, багато норних тварин живуть під землею. Але повинні дбати про гарну вентиляцію своїх осель, щоб не задихнутися і забезпечити собі притік свіжого повітря.

А от чи може риба втопитися? Тобто захлинутися, та загинути без повітря?

Уявіть собі, це можливо для мулистого стрибуна!

Невеличка рибка довжиною до 20 см. з родини бичкових і схожа на звичайного чорноморського бичка живе у тропіках. Мулисті стрибуни (Oxudercinae) не амфібії, бо не мають легенів, але з їхнього способу життя здається, що їм більше подобається на узбережжі, ніж у воді.

Під час відпливу, коли інші риби ховаються в калюжах, і чекають на повернення води, мулисті стрибуни жваво підстрибують в повітря, злітаючи до 30 см. у висоту, ловлять на льоту комах. Рухаючи плавцями наче ластами, риби (!!!) вправно лазять по коріню дерев та полюють на маленьких крабів, або сидять на бережку, опустивши хвіст у воду. І тільки час від часу пірнають в якусь калюжу, щоб шкіра не пересихала. На повітрі стрибуни дихають крізь поверхню шкіри, вкриту вологим слизом. А під водою тримаються невеликих глибин. У них добре розвинені зябра, але ця рибка швидко загине, якщо її тримати на великій глибині, де для неї недостатню розчиненого у воді кисню.

Якщо мулистий стрибун може встановлювати рекорди перебування без води для риб, то скільки витримують під водою без повітря ті, хто не має зябер і зазвичай дихає легенями?

Найцікавіше дослідити пристосування тих, хто може жити одночасно в різних середовищах, тобто на суші та у воді. Це земноводні, або амфібії, морські та водні тварини і, звісно, людина, яка завжди намагається випробувати всі можливості та освоїти якнайбільше середовищ. Навіть ті, де взагалі нема умов комфортного життя. Людина здатна приносити необхідні умови із собою, так само, як бере у космос та під воду пристосування для нормалізації тиску та запас повітря для дихання. А вчилася людина на прикладах природних механізмів затримки дихання та пристосованості до несприятливих умов. І ще не все з побаченого у природі спромоглися відтворити вчені та винахідники!

Наприклад, павук-сріблянка (Argyroneta aquatica) єдиний з павуків відмінно пристосувався до підводного існування. Як і всі інші павуки сріблянка дихає за допомогою легеневих мішків та всією поверхнею шкіри. Але проводить більшість часу життя у воді, точніше, під водою. Будує собі незвичне павутиння, яке утримує повітря, натягає повітряних кульок під воду, влаштує водяний купол у формі дзвона та й любенько проводить досхочу часу в підводному світі. Між волосками хутра павук утримує запас повітря, який виглядає як сріблястий скафандр. На голову та частину черевця надягає велику повітряну бульбашку, наче шолом. І так пірнає, плаває, полю та веде підводне будівництво. Створили купол справа не швидка. А час від часу домівку треба провітрювати. Для цього сріблянка прокушує тимчасову "кватирку", випускає  вуглекислий газ, заклеює отвір липкою слиною та натягує з поверхні нове повітря. Купол влаштований так розумно, що кисень поповнюється навіть з розчиненого у воді повітря, крізь повітряні стінки.

В підводному будиночку павук може проводити кілька діб, не піднімаючись на поверхню. Взимку впадає в підводну сплячку і дихає дуже мало, тому запасу вистачає на кілька місяців. Влаштовують павуки ще іншу хитрість: знаходять порожні раковини ставковиків, накачують повітрям, прив’язують до ряски чи інших водних рослин, закривають отвір та зимують всередині. З настанням холодів водні рослини опускаються на дно, а навесні знов підіймаються на поверхню. А павук безтурботно спить до настання кращих умов і не боїться їх прогавити, бо вчасно поставив кліматичну сигналізацію!

Дивлячись на сріблянку, людина винайшла акваланг, підводний човен, але проведення часу у підводних будинках досі не стало нашим звичним відпочинком.

Справжні земноводні: тритони, жаби, саламандри, не даремно звуться амфібіями. В перекладі з грецького це означає того, хто живе "подвійним життям". Аμφί — «обох видів»,  βιος — «життя». Спочатку до амфібій вчені відносили всіх тварин, які можуть жити на суші і у воді, в тому числі тюленів, видр, бобрів, крокодилів та черепах.