ДАЛЕКОСХІДНИЙ ГІСТЬ

Якщо не придивлятися, це дерево легко прийняти за звичайний ясен — їхні гілки та листки дуже схожі, тільки в ясена є характерні чорні бруньки. Але цей гість в наших лісах або дендропарках дуже незвичайний.

Це — Бархат амурський (Phellodendron amurense). Сама назва свідчить, що рослина завезена до нас з Далекого Сходу, з берегів ріки Амура. В природі Бархат амурський зустрічається в лісах Маньчжурії, Приамур’я, Примор’я, Китаю, Кореї, Тайваню, на острові Сахалін і Курильських островах та в Японії. Також, судячи з назви, можна здогадатися, що особливою прикметою Бархату амурського є щось м'яке та оксамитове на дотик.

Справді в цього виду Бархату з родини Рутових незвичайна м'яка кора за яку він дістав іншу назву: Амурське коркове дерево. Дуже світла попелясто-сіра кора із характерним рельєфним візерунком беззаперечно відрізняє Бархат амурський від кленів та ясенів. Якщо знайти клаптик відлущеної кори, можна впевнитися, що при натискуванні кора пружинить, як корок.

У себе на батьківщині Бархат амурський має славу доброго медоносу та грає значну роль у традиційній тибетській медицині, де використовують всі частини цієї рослини: кору, листя та плоди — дрібні чорні ягідки. В Європі та Північній Америці бархат Амурський — здебільшого декоративне дерево садів та парків.

Бархат амурський — добрий медонос, джерело природного жовтого фарбника для ткані, його деревина цінна, з гарним малюнком та стійка до гниття, придатна для промислового використання. А найцікавіше, що Бархат амурський — реліктова рослина, яка росла на світі ще за часів динозаврів, до Льодовикового періоду, тому це дерево – живий пам’ятник природи.