КЕШ’Ю — ГОРІШОК ЧИ ЯБЛУКО?

Мабуть, всі знають казочку про вершки та корінці: як двоє ділили врожай і одному дістається їстівна частина, а іншому — неїстівна. Та коли народилася та казочка, ми ще не куштували такий горіх — Кеш’ю.

Смачний горішок із солодкуватим смаком з'явився на нашому столі нещодавно, разом із іншими тропічними прибульцями. Кеш’ю поки менш звичний, ніж волоський горіх, фундук та арахіс. І зовсім мало хто знає, що горішок – лише нижня половинка плоду Кеш’ю!

Індійський горіх або Анакардіум західний (лат. Anacardium occidentale) відомий нам як Кеш’ю — дерево родини Сумахових. Його батьківщина – Бразилія, штат Маран’ян. Зараз Кеш’ю широко культивується в тропіках Індії, Західної Африки, острова Мадагаскар, Південно-Східної Азії, Ірані та Азербайджані. Кожен рік в світі збирають більше 2,5 тонн горіхів Кеш’ю, які називають також "кажу" або "джамбо".

Індіанці племені тікуна в Бразилій, які першими стали вирощувати цю рослину та вживати її плоди, називали Кеш’ю "акажу" (acaju), що означає мовою тікуна – "жовтий плід". Так, індіанців цікавив зовсім не горішок Кеш’ю! Плід цього дерева — щось жовто-червоне, велике і соковите, ззовні найбільше схоже на грушу, але називається "яблуком". Яблуко-кеш’ю — це їстівна плодоніжка, яка дуже розрослася. Ботаніки називають такий плід "псевдофрукт". Яблуко-кеш’ю — соковите, із волокнистою кислуватою м’якоттю. Цей "вершечок" точно їстівний, ще й смачний. Нижче цього "псевдофрукта" дозріває вже знайомий нам горішок у зеленій шкірці. Ця шкірка – отруйна! Тому Кеш’ю можна їсти лише з обережністю: горішки чистять, обов’язково обсмажують і не варто їсти їх забагато.

Важко вирішити, чи правильно розділили плід Кеш’ю, якщо нам дістаються лише горішки?

По-перше, обидві частини плоду їстівні, тож нас ніби і не обманюють.

По-друге, м’якоть яблука-кеш’ю не може довго зберігатися, тому її не експортують до інших країн, а вживають у їжу там, де ростуть ці "псевдофрукти".

І нарешті, щорічно людство з'їдає майже три тонни горіхів Кеш’ю, тож немає причин скаржитися, що нас позбавили такого корисного та смачного продукту. Але таки цікаво було б скуштувати не лише "корінці" індійського горіха, а ще і його "вершки".