ПЕРЛИНА — краса, народжена болем

З давніх-давен люди вважали дивом дорогоцінні камені-самоцвіти, дари землі. Так само людей завжди вабили морські глибини, їхні таємниці та дари. Але якщо морські глибини дарують дорогоцінності, люди мають до них особливе ставлення, як до подвійної таємниці. Бурштин море віддає саме, виносить на берег. За коралами треба пірнати на глибину, мушлі потрібно відвоювати не лише в моря, але й в молюска, адже це чийсь дім, а перлина…

Нема більш таємничого дива в глибині моря. Якщо дорогоцінність, що утворилася під водою, вже вражає уяву, то утворення перлин — суцільне диво! Для того, щоб створити цю красу, недостатньо умов теплих морських глибин, де живуть молюски, потрібно кілька дуже важливих випадковостей: піщинка або камінець повинен спочатку потрапити між стулками черепашки молюска. І не повинен бути знайденим дуже швидко. Перлини грають в хованки з ловцями. Адже найцінніша та, що більша, отже виграє та, яку знайдуть пізніше за інших.

ДЕ НАРОДЖУЮТЬСЯ ПЕРЛИНИ?

Ловці перлин шукають їх у морі вже більше чотирьох тисяч років. Давня та небезпечна професія! Треба пірнати на глибину біля 20 м., надовго затримувати дихання, та берегтись акул! Наприкінці ХІХ століття люди почали вирощувати перлини самостійно, не чекаючи на випадкову зустріч. І зараз понад 90% всіх перлів в ювелірних прикрасах — культивовані, тобто вирощені у штучно створених умовах. Та найціннішими завжди лишаються великі морські перли, знайти які — велике диво.

Перлини народжуються не лише в морі, існують прісноводні, або річкові перлини. Річкові — дрібніші та набагато дешевші, часто не дуже правильної форми. А їхні мушлі-перлівниці навпаки, більші. В кожній може одночасно рости до двадцяти перлин!

Група молюсків, які здатні створювати перлини так і називають Перлівницями.

Найкращі перли дають морські молюски пинктади (Pinktada) та птерії (Pteria). Зазвичай їхні поселення — банки перлівниць розташовані на глибині 10-15 м.

ЗВІДКИ БЕРУТЬСЯ ПЕРЛИНИ?

То що ж утворює перлини?

Через містичні випадковості, які спочатку створюють умови для народження перлини, а потім передають її до рук людей, люди складали легенди, намагаючись пояснити, яким чином перлина опиняється в мушлі. Найчастіше перли поетично порівнювали зі слізьми. Буцімто, це сльози русалок, які дочки моря зроняють, коли закохуються у смертних. Або це сльози маленьких сиріт та всіх несправедливо ображених дітей, які янголи збирають, та вкладають до мушель, щоб жодна сльозинка не пропала марно.

В усіх легендах таємниця не в утворенні перлин, а в самому їх існуванні. Люди помічали, що мушля молюска зсередини вкрита таким самим виблискуючим мерехтливим перламутром, як поверхня перлин. Перламутр (Perlmutter) в перекладі з німецької — "мати перлів". Отже все, чого торкнеться молюск вкриється перламутром. Так просто!

Але одна справа, коли молюск бруднить все, чого торкається, слизом, і зовсім інша, коли вкриває чарівно виблискуючою речовиною, яка ще й може ставати твердою,  гладенькою — справжня дорогоцінність! Хіба це не диво?

Розглянемо докладніше весь процес переродження звичайного камінчика або піщинки на перлину, не з містичної, а з наукової точки зору.

Отже, диво сталося: крізь стулки мушлі потрапив сторонній предмет. Зерно майбутньої перлини — центр кристалізації. Для нас це добре природне диво, а для мешканця перлівниці — прикрість. В молюска є м'язи, якими він рухає стулки мушлі, але його ніжне тіло — мантія, не в змозі викинути непроханого гостя. Камінець муляє мантію, заважає молюску. Єдиний шанс зменшити тертя, зробити "центр кристалізації" гладеньким. Мантія виділяє перламутр та шар за шаром вкриває непроханий "даруночок", коли перлина стає гладенькою, тертя зменшується, та молюск менше страждає.

В деяких перлин може не бути стороннього предмета всередині. Наростання перламутрового шару інколи відбувається навіть навколо газової бульбашки. Або навколо шматочка відірваної мантії чи личинки паразита. Тоді перлина — їх коштовний саркофаг.

УТВОРЕННЯ ПЕРЛИНИ:

Спочатку, коли піщинка муляє найбільше, мантія огортає її зовнішньою плівкою. Це перший шар, який утворює навколо "прибульця" Перлинний мішечок, заглиблюючи центр кристалізації в тіло молюска. Спочатку в мішечок виділяється трохи органічної речовини, потім кристали карбоната кальцію, у вигляді призматичного арагоніту. І нарешті — пластинчатий арагоніт, власне перламутр.

СКЛАД ПЕРЛИНИ:

Перламутр складається з двох компонентів — неорганічного и органічного.

Неорганічна частина перламутру — карбонат кальцію (CaCO3), звичайна крейда! Але у перлах та карбонат кальцію знаходиться у формі Арагоніту.

Органічна частина перламутру — рогова речовина, складається з білків і зветься Конхіолін. З нього ж будуються мушлі молюсків.