По дорозі назад мандрівники зіткнулися з труднощами. Справа в тому, що слон, хоч і прожив все життя в Африці, в океанському порту ніколи не був. А кіт, хоч і почав свій шлях із океанського порту, не знав дороги назад. Тому вони дуже зраділи, зустрівши жирафу. Кіт Брись-Мяу звичайно бачив жирафу раніше на картинках та фотографіях. Але, зіткнувшись з нею носом до носа, був просто вражений її красою та витонченістю.
-Я Вас сфотографую, - вигукнув він, якщо Ви не заперечуєте, втім, якщо заперечуєте також.
-Але навіщо? - Запитала жирафа.
-Як навіщо, - здивувався кіт. Ті, хто не був в Африці, матимуть змогу побачити Вас на фотографії.
-А навіщо, - повторила жирафа.
-Бо це цікаво, хіба Вам не хотілося б подивитися на сніг?
-Навіщо, - здивувалася жирафа. Навіть думати не хочу про снігові краї. Там має бути холод і вічні проблеми з харчуванням.
Кіт ще хотів щось сказати, але слон перебив його.
-Чи не можете Ви нам сказати, - звернувся він до жирафи, - де знаходиться океанський порт.
-Геть там, я бачу кораблі.
-Дякую, - ввічливо сказав слон, і швидко пішов уперед, так що кіт Брись-Мяу не встиг навіть попрощатися.
- Жирафа гарна, але дурна, - сказав слон коту.
-Не дурна, а недалекоглядна.
-Не скажіть, бачить вона дуже далеко, адже у неї така довга шия.
-Можна і з довгою шиєю не бачити далі власного носу, - сказав кіт Брись-Мяу.