А взагалі то мавпи коту сподобалися. Вони показали Брись-Мяу різні способи лазіння по деревах, а дізнавшись, що кіт збирається подорожувати Африкою, познайомили його зі слоном, який охоче погодився супроводжувати мандрівника.
-Зараз мало хто подорожує на слоні, - говорив слон коту, - всі віддають перевагу авто, не розумію, що в ньому знаходять. Адже автомобіль не вміє розмовляти і, крім того, хіба він знає Африку, так як я.
Брись-Мяу був цілком згоден з ним, він зручно вмостився на слоні і уважно оглядав околиці. Вони йшли рівною, вкритою травою місцевості.
-Це савана сказав слон. Але кіт Брись-Мяу не потребував пояснень. Він уважно дивився в бінокль і раптом побачив на горизонті смугасту конячку. Кіт Брись-Мяу відразу впізнав її і сказав.
-Я бачу зебру, - у бінокль вона видно досить добре, але хотілося б подивитися на неї ближче та сфотографувати.
-Немає нічого простішого, - відповів слон, - і затрубив. - Зебра, гей зебра, іди сюди, з тобою хоче познайомитися кіт мандрівник.
Зебра була дуже задоволена увагою кота. Вона із задоволенням позувала перед фотоапаратом і безупинно балакала.
-Скажіть, навіщо Ви приїхали до Африки, що тут цікавого? Савани та джунглі, джунглі та савани, леви, крокодили, бегемоти
-Невже це не цікаво? - здивувався кіт.
-А що тут цікавого, - здивувалася в свою чергу зебра, - я бачу все це з самого свого народження, от якби мені вдалося подивитися на сніг, кажуть він білий і падає прямо з неба.
-Подумати тільки, - звернувся кіт до слона, - комусь також цікаво
подивитися на сніг, як мені на савану та джунглі.
Слон погодився з котом, йому теж було цікаво подивитись на сніг,
-Кожному цікаво те, чого він ніколи не бачив, - почав міркувати Кіт.
-Дехто думає, - зауважив слон глибокодумно, - що цікаво тільки те, що далеко, а те, що в них під носом, ніколи не бачать. Я вважаю, що у нас в Африці також є, на що подивитися.
-В Африці, - фиркнула зебра, - набридла мені ваша Африка до позіхання. На що тут можна подивитися. Скажіть, - звернулася вона до кота, - у Вас ще модні смужки. Тут у Африці я маю так мало відомостей з інших материків, що, напевно, безнадійно відстала від моди.
- Смужки? - Брись-Мяу замислився.
- На мою думку, смужки це гарно, - сказав він, - особливо білі й чорні.
-Гарно, - повторила зебра польщено, але чи модні смужки?
-А що власне таке мода? - поцікавився Брись-Мяу
- Ну, модно, - сказала зебра, - це те, що треба намагатися носити всім
-Тобто всім однаково...
- Ні не однаково, адже не кожен може наздогнати моду, за модою потрібно стежити та ловити те, що стає модним.
-Значить мода, це те, за чим потрібно стежити і що потрібно ловити, - уточнив для себе Брись-Мяу.
-А модне має бути гарним?
-Так, те, що модно, завжди стає гарним. Можливо до того як. увійти в моду, воно красивим не вважалося, але як стало модним, всі зрозуміли, що це красиво. Так у Вас ще модні смужки?
Кіт Брись-Мяу замислився. Смужки були на спинці у Барсіка. Але за Барсіком ніхто не стежив, і ніхто його не ловив. Його господиня - стара жінка завжди сиділа на лавці у дворі і Барсіку часто самому доводилося нагадувати їй, що настав час йти додому. А що стосується краси, то Барсік гарний кіт, але ж не краще за нього кота Брись-Мяу. І кіт Брись-Мяу впевнено сказав:
-Для кота наймодніший колір рудий і щоб лапи та кінчик хвоста були білі.
А про себе він подумав. Що модні кішки повинні бути зовсім білими як кішечка Сніжок.