Розділ 3

- Якщо ти Дух Зачарованого лісу, тоді чому ти знаходишся тут? Невже і духи можуть потрапити в пастку Лісу загублених душ? - запитала Міра.

- Я тут, бо я дух цього лісу. Місце де ми зараз знаходимось - це Зачарований ліс, воно має сакральне значення для таких як ми, але люди називають йог - Лісом загублених душ. Потрапити сюди можуть лише духи. Цей ліс дає прихисток тим, хто його потребує, і захищає від істот із поганими намірами. Усі хто приходить із добрими намірами - гості, але за бажанням можуть залишитись тут назавжди.

- Чому ти розмовляєш зі мною? Хіба духам не заборонено розмовляти із людьми? - у відповідь на це питання почувся сміх.

- Ти - гість. Хіба серед людей може хтось заборонити хазяїну дому розмовляти із гостями? - вона нічого на це не відповіла. Її цікавило інше: "чому на неї ніхто не напав?"

- Але ж я жива, - тихо промовила дівчина.

- Живі не можуть пройти крізь браму, а ті, хто пройшов, не можуть бути живими. Пройшовши крізь вхід ти стала духом і в цьому житті вже не зможеш повернутись.

- В цьому житті? Хіба є інші?

- Можливо. Кажуть, якщо пройти крізь Райдужний водоспад, то можна дістатись до лісу, де духи, навпаки, можуть стати живими. Але то вже буде інше життя. 

 - Ти знаєш, як туди дістатись? - її голос був сповнений надії.

-  Знаю. Ти хочеш піти туди? - вона кивнула Дерева почали розступатись, утворюючи стежку: - Я не можу покинути ліс, але можу провести до його меж.

Міра подякувала за пропозицію і пішла стежкою, через кілька хвилин поруч з'явилась туманна фігура, а вже за хвилину в ній вже можна було розгледіти веселого юнака. Дух Зачарованого лісу міг приймати різноманітний вигляд. 

Дорогою вона помітила, що із дерев і кущів за ними споглядають. Співрозмовник пояснив, що місцевим сподобались дари Міри (ті речі, що були в її сумці), тому деякі з духів вирішили познайомитись. Дівчина навіть не помітила, як загубила її під час бігу. Решту шляху вона провела, знайомлячись з іншими та послухавши кілька цікавих історій.

- От ми і прийшли. Далі слідуй за Вітром, він погодився провести тебе від лісу до водоспаду, - сказав хлопець, коли вони дійшли до кордону лісу.

Він дістав щось яскраве, що трохи нагадувало пташку, і поклав на долоню. Кольорова річ злетіла в повітря і зробила кілька обертів. Міра подякувала і попрощалась з усіма.

- Якщо передумаєш - заходь у гості, - посміхнувся наостанок Дух Зачарованого лісу і розчинився в деревах.