Подорож доброї дівчинки Лії

Епілог

З того часу Лія ходила не одна. За нею — ланцюг іскор, переданих від серця до серця.

І коли десь на світі хтось каже:

> — У мені нічого нема…

Інша душа, що пам’ятає Лію, шепоче:

> — Твоє світло просто дрімає. Але воно є.

А десь там, високо в небі, Мудра Сова читає нову сторінку:

> «Коли одна душа світиться — світло росте у всіх».

І так триває казка.

Не кінець. А початок.

Подобається

#1159 в Різне
#218 в Дитяча література
#208 в Поезія

Відредаговано: 19.08.2025