Подорож до раю

Мовчання золото

вона мовчала довго і тривожно

був час мовчати

час не говорити

її зелені очі стали чорні

не від тривог

від мрій , що не здійснити

хіба свобода дістається правді ?

хіба законом є вчорашній день ?

вона жила життя і поспішала

їй на сьогодні двадцять і чотири -

                                                         все...

не озиратися

не скніти у жалобі

ще будуть дні

ще є запас на міць

вона втрачала час і міф ілюзій

ще жодної не втіливши із мрій

одна година

дві

двадцять чотири

все , як і вчора - дарма , що нове

мовчати певно краще , ніж кричати

в мовчанні все ж є дещо золоте...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше