...а він до шаленства й безпам'ятства
у вічність вдруковував ракурси
її повороти і погляди
волосся у мідному з золотом
вона не була надією
не музою і не мрією
однак на світлинах з затемненням
здавалась єдиною , цілою
миттєвість на спалах - так коротко
емоція за емоцією
в єднанні півтіней з півпоглядом
шедеври
світлини
спогади
він прагнув на згадку залишити
усю її - і розхристану
до найпотаємніших скалочок
від першого дня до останнього
на плівці вона була ніжною
у цифрі - дикунською кішкою
на смак - божевільно солодка
його
найфінальніша
донна
Відредаговано: 07.11.2023