я хочу кричати до хрипів , що я не твоя
на перехрестях грунтових й асфальтних доріг
і на станціях залізничних колій
ще до світанку тікати з обійм
повз самотній останній трамвай і сонних собак
аж поки від відстані , кроків і часу мене не зсудомить
обертатись щоразу на почуте ім'я
перелякано зціпивши пальці на ручці пакету
поліетиленового
парасолю забути і як наслідок - мокра вся
а потім з рецептами до найближчих аптек
в хаотичному пошуку - де дешево ?
я лягаю спати вдень , а не опівночі
сновидіння поруч з тобою то є те
що за кармічним законом я маю уникнути
мої сотні втеч врешті зійдуться в одне
Острів
і то є місце прихистку , до свободи й любові котрого
я ще повинна буду звикнути
Відредаговано: 07.11.2023