Я чекала з нетерпінням, що вони там знайдуть, чи є сліди Андрія?
У двері хтось задзвонив, можливо вони приїхали все розповісти мені, швиденько підбігла до дверей там стояв Андрій, я не вірила своїм очам, така рада, що з ним все добре, він живий, вигляд у нього був не дуже, але вирішила не казати йому про це, тоді я помітила, що у нього немає камери з собою, можливо десь загубив, дивний був вечір, як раптом телефон задзвонив у другій кімнаті, тому запропонувала Андрію зайти й все розповісти, де він був. Телефон розривався від дзвінка, дзвонили з команди, видихнувши я підняла телефонний дзвінок, там багато говорили, що слідів мало, та через декілька хвилин голос змінився й вони повідомили, що знайшли тіло Андрія. Він лежав на дорозі, ознаки були на те, що його збила машина. Мертвий.......... він стояв у мене у дверях. По тілі пробіг холодок, обернувшись побачила, що нікого не було, тоді з ким я розмовляла?. Що зі мною?. Обійшовши будинок з надією, що хтось є і це було не його тіло. Проте марно, нікого, я була одна.
Із самого ранку вирішила поїхати до відділку, подивитись фото з того місця. Довго наважувалась, щоб зайти в морг, боялась що це буде він. Холодно, темно, понівечене тіло лежало на металевому столі, це був саме він, неможливо було переплутати, сині джинси, біла футболка й тату у вигляді хмарки біля вуха. Патологоанатом сказав, що він був наляканий, деякі синці були від ударів, враження ніби він від чогось намагався втекти. Звичайно там робились дивні речі.