Подоляночка

1.5

Я чекала з нетерпінням, що вони там знайдуть, чи є сліди Андрія?
У двері хтось задзвонив, можливо вони приїхали все розповісти мені, швиденько підбігла до дверей там стояв Андрій, я не вірила своїм очам, така рада, що з ним все добре, він живий, вигляд у нього був не дуже, але вирішила не казати йому про це, тоді я помітила, що у нього немає камери з собою, можливо десь загубив, дивний був вечір, як раптом телефон задзвонив у другій кімнаті, тому запропонувала Андрію зайти й все розповісти, де він був. Телефон розривався від дзвінка, дзвонили з команди, видихнувши я підняла телефонний дзвінок, там багато говорили, що слідів мало, та через декілька хвилин голос змінився й вони повідомили, що знайшли тіло Андрія. Він лежав на дорозі, ознаки були на те, що його збила машина.  Мертвий.......... він стояв у мене у дверях. По тілі пробіг холодок, обернувшись побачила, що нікого не було, тоді з ким я розмовляла?. Що зі мною?. Обійшовши будинок з надією, що хтось є і це було не його тіло. Проте марно, нікого, я була одна.
Із самого ранку вирішила поїхати до відділку, подивитись фото з того місця. Довго наважувалась, щоб зайти в морг, боялась що це буде він. Холодно, темно, понівечене тіло лежало на металевому столі, це був саме він, неможливо було переплутати, сині джинси, біла футболка й тату у вигляді хмарки біля вуха. Патологоанатом сказав, що він був наляканий, деякі синці були від ударів, враження ніби він від чогось намагався втекти. Звичайно там робились дивні речі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше