ЧАСТИНА 11.

ДЖЕРЕМІ КРЕЙЗ 

Маєток принца Емріта

Декілька годин тому 

Детектив сидів у кріслі кабінету свого друга, і перев'язував рівний поріз на долоні бинтом. Тепер чоловік назавжди пов'язаний з Таємним відділом безпеки Світлої Імперії. Приймати рішення потрібно було швидко і він прийняв його на користь своєї батьківщини. 

— Ти можеш бути впевненим, що Стела теж погодиться? — запитав Емріт. 

— Не можу говорити за неї, — ліниво відізвався детектив Крейз. — Проте можливо в мене буде достатньо аргументів, щоб переконати її. Дивлячись на те, що саме ти мені зараз скажеш. 

Колишній спадкоємиць трону зітхнув і відклав вже пусту пляшку бренді. Він сидів за столом, спиною до вікна, тому його обличчя вкривала тінь. Проте Джеремі був впевнений, що зараз в його очах промайнуло розчарування. 

— Ця історія почалась двадцать років назад, як ти вже знаєш, — почав говорити принц. — Коли я ще був спадкоємцем трону, а імперією правив мій батько. Одного разу до моїх дверей прийшов друг, вкритий кров'ю. До речі він досі не розповів мені, як опинився у такому положенні. 

— Зараз мова не про це, — відрізав детектив. 

— Після того, як найкращі лікарі почали гадати, коли ти помреш, я почав шукати інші варіанти порятунку. Чутки про цю ситуацію почали ходити столицею, і так дійшли до Чака. Довіряти йому причин не було, проте еліксир, який він дав тобі, допоміг. 

— Він дав мені подих смерті, — кивнув Джеремі. — Ти хочеш сказати, що не знав про це? 

— Спочатку ні. Але після другої дози, Чак розповів усе про цей наркотик. І зазначив, що дати більше тобі не може, адже є ризик смерті. Твоє серце могло не витримати такого рівня токсинів. 

— Як наркотик взагалі міг допомогти у такій ситуації? 

— Ти помирав від отрути, — помітив Емріт. — Думаю ти чув про випадки, як один токсин із організму виводять іншим. Це не така вже і рідка практика, тому я легко повірив у це. 

— Отже, мені не можна було давати ще наркотик, але я й досі помирав. Що тоді ти зробив? — намагався збагнути Джеремі Крейз. 

— На щастя для тебе, я знав про ще одну можливість. Був один ритуал, який імператорська родина приховувала за сімома замками, — колишній спадкоємиць відкинувся на спинку крісла, підставивши обличчя світлу. — Обряд прийняття у рід. 

— Що? — шоковано видихнувши, детектив Крейз піднявся і підійшов до столу. Він намагався заглянути другові в очі, але той відвертався. 

— У процесі обряду тебе лише на секунду заполонила сила мого батька. Розповісти про те, якою саме магією володіє імператор я не можу, це секрет набагато важливіший, але вона здатна вилікувати будь-які людські хвороби. Так ти став моїм названим братом. І так я назавжди втратив довіру батька, адже без його дозволу не мав права приймати тебе у рід. А він ніколи б не погодився, адже син кравця того не вартий. Ти великий ризик для моєї сім'ї, бо тепер маєш всі права на корону. 

— Ясно, — сухо кивнув Джеремі. — Це все? 

Детектива зараз охопили дивні почуття. Їх було настільки багато, що він був навіть не здатний виокремити, щось одне. Тому вирішив взяти паузу на роздуми і вислухати історію до кінця, перш ніж робити висновки. 

— Ні, — покачав головою принц. — Так я втратив право наслідувати трон і був відправлений у силку. А вже за місяць до мене дійшли новини про смерть батьків від невідомої отрути. Звісно мені дозволили приїхати, завдяки чому я встиг помітити дещо. Під пальцями батька був червоний наліт, як в тебе, коли ти приймав подих смерті.

— Отже твої батьки померли через подих смерті, а зараз все повторюється. Імператорську родину знов хочуть вбити цим наркотиком, — зрозумів Крейз. 

— Мій брат тоді дуже захвилювався, коли я все розповів. Річард непоганий хлопець, хоч і занадто молодий для таких інтриг. Тоді ми з ним поговорили і вирішили, що на трон все ж таки сяде він. А я стану головою ТВБ. 

— Прожарена ж фея! — виругався Джеремі. 

— З того дня я розслідую цю справу, як ти розумієш невтішно. Довелося піти на великі жертви, щоб з усім впоратись. Для цього був потрібен образ п'яниці у депресії, щоб ніхто і подумати не міг, яку значну роль я займаю в імперії. Для цього потрібно було брехати тобі, для цього мій племінник навіть не знав дядька до недавніх пір. 

— Недавніх пір? — вигнув брову Джеремі. 

— Це не розголошується, але імператор Річард та його імператриця зараз при смерті. Марять, не здатні навіть встати з ліжка, не те що правити. — "добив" ще одною новиною друга принц. — Саме тому я йду на крайні міри. Найкращі детективи потрібні мені в агентах для цієї справи. Ви станете першими за історію Світлої Імперії публічними шпигунами. Мені потрібно, щоб своєю діяльністю ви прикрили вчинки ТВБ. 

— Підставились ти маєш на увазі? — хмикнув Джеремі і врешті решт зірвався, піднявши голос. — Тобто на це я маю переконати Стеллу? Ризикнути власним життям?! 

— Ви вже це робите, — на противагу другові, Емріт залишався спокійним. — Просто тепер ваші дії будуть офіційними і керованими. 

— Та ти взагалі без царя в голові?! — рикнув детектив. 

— Вже пізно сперечатись, ти дав клятву, — зазначив голова Таємного відділу Безпеки.

— Звісно, адже я довіряв своєму другові, — гірко хмикнув Крейз. — Марно.

— Джер... 

— Що ми повинні зробити? — обірвав його детектив. 

— Зараз потрібно лише, щоб Стелла не сперечаючись пішла до відділку зі слідчими. А ще підписала дозвіл на вскриття тіла її бабусі. 

— Тобто це можна зробити і без клятви на крові, так? — діловито запитав Крейз. 

— Пізніше нам треба буде набагато більше, тому важливо, щоб ви обидва були агентами. 

— А це вже вирішувати леді Саванн, а не тобі. — відрізав чоловік. — Я не можу просити її ризикувати своїм життям, заради імперії. Це має бути її вибір. 

— Так, але вона громадянка Світлої Імперії і це її борг перед...