Подих осені

Сповив вже ранки туман...

Сповив вже ранки туман холодний.
Здається, літо вже знов лиш спомин.
І жовті сонця грушок солодких
І винограду налиті грона.
Хоч ще буяють троянди пізні
Своїм розкішним осіннім цвітом,
Незмінний осені вже провісник
Пожовкле листя в обіймах вітру
Кружляє, в'ється, легке й безживне,
В своїм граційнім танку прощальнім.
У ранній осені є щось дивне,
Таке тендітне й таке печальне.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1901 в Різне
#454 в Поезія

У тексті є: осінь, небо, осінній пейзаж

Відредаговано: 26.10.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись