Подих осені

Всміхається сонце...

Всміхається сонце у небі безхмарнім
Плете вітер коси з вербових гілок
Над берегом. Мавок блукають примари
В солодкім полоні осінніх думок
Про спокій і тишу глухі, непорушні,
Жаданий спочинок від виру буття.
Поки світ сповитий в холодну байдужість
Снігів білосніжних, остиглі чуття
Ніщо не стривожить, аж поки не встелить
Весна свіжим рястом забуті стежки,
І віти вербові одягнуться в зелень,
І перші розквітнуть тендітні квітки.

Валентина Дрегваль

Подобається

#2001 в Різне
#487 в Поезія

У тексті є: осінь, небо, осінній пейзаж

Відредаговано: 26.10.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись