Подих осені

От і осені час...

От і осені час відлітати у вирій,
Прихопивши з собою останнє тепло.
Сплески радісних барв безнадійно спізнілі
На гілках горобини. Крихким сірим склом
Затяглися під ранок озерця калюжок,
Де ще ввечері зорі із кленів й з небес
Зустрічались опалі. І сірість байдужа
Поглинає довкілля. Мене і тебе.
Все, що тішило око, підносило душу,
Поринає у сутінки ранні глевкі.
Серед темних будинків, застиглих незрушно,
Закружляли вже перші сніжинки легкі.

Валентина Дрегваль

Подобається

#2001 в Різне
#487 в Поезія

У тексті є: осінь, небо, осінній пейзаж

Відредаговано: 26.10.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись