Подих осені

Гарячий спалах горобини...

Гарячий спалах горобини
Майнув у сутінках осінніх,
Мов освітивши сіру днину
Вогку й холодну. Я донині
Такого ще не чула смутку,
Що, ніби дотик шовку зимний,
Байдужістю сповив нечутно
Усі чуття, колись нестримні,
І поривання. В сивий холод,
В тендітну паморозь ранкову
Вже загорнулось серце кволе
І втомлене. Але раптово
Червоні кетяги розкішні
У плетиві гілок безлистих
Знов розбудили мрії грішні
Яскравим спалахом вогнистим.

Валентина Дрегваль

Подобається

#2000 в Різне
#487 в Поезія

У тексті є: осінь, небо, осінній пейзаж

Відредаговано: 26.10.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись