Подих осені

Терпкі і свіжі, вже прощальні...

Терпкі і свіжі, вже прощальні
Ці пахощі останніх квітів.
Усе здається нереальним
В осінній тиші, де щомиті
Чекаєш вереску сирени,
Відлуння вибухів далеких...
А жити хочеться шалено.
Кружляє лист в повітрі легко
І невагомо, мов пір'їнка,
Що з крилець осені зірвалась.
Забутися б хоч на хвилинку,
Ловити спрагло кожен спалах
Осінніх барв, багрянцю й злота,
Бо ж скоро сірість все поглине,
Ще поки сонце безтурботно
Промінням пестить день осінній.

Валентина Дрегваль

Подобається

#2001 в Різне
#487 в Поезія

У тексті є: осінь, небо, осінній пейзаж

Відредаговано: 26.10.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись