Подих осені

Зачаруй мене, осінь ...

Зачаруй мене, осінь, закуй в свої чари казкові,
Щоб ні поруху й слова, ні нерва й чуття.
Заспівай мені ніжно ледь чутну легку колискову,
Що так солодко манить у сонне тяжке забуття.
Я втомилася жити. Я хочу нарешті спочити
Серед шурхоту листя у тиші прозорій дзвінкій.
В золотім падолисті сховай мене зовсім від світу,
Мою пам'ять болючу вологим туманом сповий.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше