Зачаруй мене, осінь, закуй в свої чари казкові, Щоб ні поруху й слова, ні нерва й чуття. Заспівай мені ніжно ледь чутну легку колискову, Що так солодко манить у сонне тяжке забуття. Я втомилася жити. Я хочу нарешті спочити Серед шурхоту листя у тиші прозорій дзвінкій. В золотім падолисті сховай мене зовсім від світу, Мою пам'ять болючу вологим туманом сповий.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.