Подих осені

Сплети мені вінок...

Сплети мені вінок із зорь кленових
І синіх айстр. Увесь осінній жар
Збери у жмені з китиць калинових
Й зігрій мої долоні. Бо з-під хмар
Вже сіється понурий сірий смуток
Дрібним дощем холодним і рясним.
Ляга під ноги золото нечутно
З дерев пожовклих килимом м'яким,
В якому в'язнуть і слова, і кроки,
І навіть час, здається, зупиня
Свій вічний поступ на таке коротке
Й тендітне щастя нинішнього дня.

Валентина Дрегваль

Подобається

#2000 в Різне
#487 в Поезія

У тексті є: осінь, небо, осінній пейзаж

Відредаговано: 26.10.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись