Подих осені

Послухати, як листя шелестить...

Послухати, як листя шелестить
Вже не лише вгорі, а й під ногами,
Де вже осіннє золото лежить.
То марнотратна осінь килимами
Так щедро стелить. Сповива стежки
Густим серпанком білого туману.
І павутиння шовком надтонким
Мережить щемних споминів оману
Про щось таке, чого як не було,
Що тільки снилось в літніх снах наївних.
Чи ти був поруч, чи мені здалось,
Примарилось те щастя світле й дивне?

Валентина Дрегваль

Подобається

#2001 в Різне
#487 в Поезія

У тексті є: осінь, небо, осінній пейзаж

Відредаговано: 26.10.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись