Подих осені

Все довкола неначе смертельно ...

Все довкола неначе смертельно втомилось від спеки.
І ось-ось вже з дерев перше листя пожовкле впаде.
Літо вже відлетіло у вирій незнаний далекий.
Якось так непомітно відчутно коротшим став день
Й прохолодними ночі. Вже хочеться затишно вкритись
Ще тонким укривалом. Сховатися від вітерця.
Ще викохують айстри яскраві довірливі квіти,
Мовби літу і сонцю ніколи не буде кінця.
Але вже горобина убралась у грона червоних коралів.
Лунко б'ються каштани достиглі об сірий асфальт.
То немовби тамтами осінні гримлять ритуальні,
Провіщаючи скоро сезон парасольок і пальт.

Валентина Дрегваль

Подобається

#2000 в Різне
#487 в Поезія

У тексті є: осінь, небо, осінній пейзаж

Відредаговано: 26.10.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись