Подих осені

Кажуть, десь уже випав і сніг...

Кажуть, десь уже випав і сніг,
В білі шати убралася сірість
Ця безлика. Так тоскно мені.
Радість мов відлетіла у вирій.
Чи ж повернеться хоч навесні?
Темний колір вогкого асфальту.
Чорні хмари важкі. Кам'яні
Сірі стіни навкруг. Темні пальта
Перехожих. Понурі думки
Зачаровано бродять по колу.
Сіє мряка похмура. Рядки
Мов напоєні сірим і кволим
Безнадійним. Але ж буде час
Сніжно-білого дива пухкого.
Іній вкриє гілля голе й враз
Сіре місто постане казковим.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1728 в Різне
#408 в Поезія

У тексті є: осінь, небо, осінній пейзаж

Відредаговано: 09.09.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись