Подих осені

Пізня осінь. Така незатишна...

Пізня осінь. Така незатишна.
В небі сива висить імла.
І дерева втрачають пишний
Золотий свій убір. Тепла
Вже не буде. Зимовим духом
Вже повіяло звідусіль.
Вже тривога моя не вщухне
Під м'яке шепотіння хвиль.
Відливає сталевим блиском
Крижана річкова вода.
Незбагненне щось груди стисло, -
Чи то осінь, чи самота...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше