Подих осені

Чорні хмари висять над Дніпром...

Чорні хмари висять над Дніпром
Низько-низько, дощами набряклі.
Все похмуре і мокре кругом.
Навіть золото кленів поблякло
Під ногами. Зривається лист,
Зависає в повітрі вогкому.
Дні і місяці ніби злились
У суцільну виснажливу втому.
Пахне осінню. Хилить до сну.
Падолист заколисує м'яко,
Ніби мріючи вже про весну.
Надокучлива сіється мряка
Безупинно з насуплених хмар.
Сумовиту осінню картину
Лише трохи розраджує жар
Стиглих кетягів на горобині.

Валентина Дрегваль

Подобається

#2001 в Різне
#487 в Поезія

У тексті є: осінь, небо, осінній пейзаж

Відредаговано: 26.10.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись