Подих осені

Гуде проспект. Акації старі...

Гуде проспект. Акації старі
Жалобно тягнуть сухорляві віти
В осіннє небо. Жовтень на порі,
Сумний і щемний, як останні квіти.
Пожовкле листя тихо шелестить,
Немов шепоче ніжну таємницю.
І хочеться зачерпувать блакить
Долонями із неба, мов з криниці
І пити спрагло й жадібно. Душі
Знов маряться якісь захмарні висі.
Та скоро прийде сірий час дощів,
І зникнуть зваби в дощовій завісі.

Валентина Дрегваль

Подобається

#2001 в Різне
#487 в Поезія

У тексті є: осінь, небо, осінній пейзаж

Відредаговано: 26.10.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись