Подих осені

Подих осені все холодніший...

Подих осені все холодніший.
Лунко б'ються каштани в асфальт.
Всім єством прагну мрійноі тиші,
Гостро чуючи будь-яку фальш
В звичнім гулі і гаморі міста,
Що невпинно терзає мій слух.
Десь нечутно ляга до ніг листя,
І витає невидимий дух
Неминучості. Вічного кола.
Нині гине, щоб знову цвісти...
Споконвічне завжди і ніколи,-
Два близькі і далекі світи.

Валентина Дрегваль

Подобається

#2001 в Різне
#487 в Поезія

У тексті є: осінь, небо, осінній пейзаж

Відредаговано: 26.10.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись