Подих між рядками

Вірш другий "Несумісне єдине"

У небі зорі тихо сяють,
Демон у тіні, янгол в неволі.
Серце б’ється, долі грають,
Рай і пекло — в одному двобої.

ЇЇ очі ніжно полонять серце,
Його білі крила — наче втілення мрії.
Темрява й світло Їм більше не владні—
в них палає вогонь кохання.

Танок кружляє, пристрасть іскриться,
Наче вогонь і сніг навесні.
Розділяє їх розлад, та все ж
Давній поклик звучить у душі.

Їх коханню не страшні всі бурі,
Світло й тінь — рідні сни.
В серці демона — іскри світла,
В янголі — тінь глибини.

Так ми разом, вічний двобій,
Спопеляюча ревнощів мла.
Янгол в демона закохався,
І в їх серцях — одна душа!

Подобається

#1466 в Різне
#272 в Поезія

Відредаговано: 30.06.2025