- Хтось пояснить мені, навіщо ми дивимося відео з камери, що фіксує тільки коридор? – похмуро уточнив Анрі.
Він представив Роксану Тетянці та Христині як мою подругу. Чудово, що то правда і не доведеться нічого розігрувати. Про решту, звісно, промовчав.
Христина щось буркнула з приводу «понаїхали тут», але швидко прикусила язика, варто було їй зустрітися поглядами з Анрі.
А розквітла Тетянка вже помчала до кухні підтверджувати, що робить найкращі у світі десерти.
Руслан дозволив Роксані переглядати записи з камер, але поставив умову, що тільки у присутності його та Анрі.
Роксана на його питання промовчала. Я придивилася до подруги, яка мала зосереджений вигляд.
- Роксано, скажи, що ти шукаєш, - тихенько попросила її.
Вона змахнула долонею, мовляв, не заважай. Я замовкла.
Буквально за кілька хвилин вона подалася всім тілом до екрану. Зупинила відео. Перемотала трохи і передивилася ще раз. Потім ще раз.
Анрі стривожився, але намагався зберігати нейтральний вираз обличчя.
- Що там? – спитав, наче йому байдуже.
Роксана знову перемотала. І ми вчотирьох втупилися у монітор.
- Ну. Христина виходить з кімнати, - підганяв Руслан.
- Наскільки я зрозуміла, поки Меланія селила мене у кімнаті, а я вивчала ваш чудовий маєток, це не її кімната, - вона скинула очі на керівника охорони.
Руслан поморщився.
- Ну не її.
- Це кімната Белли, - промовив Анрі. – Але що це доводить?
- Дивіться ще раз уважно, - трохи роздратовано попросила Роксана, і ми знову втупилися в екран.
Анрі глянув у правий нижній кут на дату і час.
- Це день, коли вона знайшла записку Белли.
- Вони аж так дружили? – одразу спитала Роксана. – Настільки, що ходили одна до одної в кімнату?
Анрі насупився.
- Це я попросив провідати Беллу.
- Чому?
- Не хотів спілкуватися з нею зайвий раз. Але мусив слідкувати за її здоров’ям.
- Навіщо? – не відставала подруга.
- Послухайте!- Анрі вскочив з місця. – Я не маю розповідати вам настільки особисте!
- Маєте, - спокійно викарбувала Роксана. – Бо від цього залежить хід справи.
- Як?
- Ви лишили Беллу у своєму маєтку, боячись за свою репутацію. Ви запропонували їй гроші та хороші умови за мовчання, поки самі розберетеся, що сталося у день зачаття. Вірно?
- Звідки ви?..
- Це логічно. А тому очевидно, - пхикнула Роксана. – Але ви не кохали її. Бо і досі кохаєте Меланію.
Анрі злякано здригнувся. Я кинула на нього швидкий погляд, боячись вірити, що це правда.
- Та облиште! Цього не бачить тільки сліпий. Йдемо далі, менше лірики, - продовжила подруга з обличчям затятого приватного детектива. - Подивіться уважно на відео. Вона дійсно просто знайшла записку!
- Чому ви так вирішили? – поцікавився Руслан, і відзначила для себе, що тепер у його голосі лунала повага.
- Вираз обличчя, - просто пояснила Роксана.
- Але вона знає про камери в будинку, - заперечив Анрі.
- Так. Хоча навряд чи підробила б настільки природно емоції. І ще вона опікувалася здоров’ям вашої Белли. Отже і контакти лікаря мають бути саме у неї.
Анрі ошелешено придивився до Роксани. Руслан теж мовчки розглядав мою подругу.
- Що? – нарешті знітилася вона.
- Я не помітив це все, - неочікувано визнав збентежений Анрі.
- Та ви б і не мали. Зазвичай менш помітно те, що найближче до вас, - ніяково пробурмотіла Роксана.
Руслан раптом глянув на свій мобільний.
- Дощ має бути через дві години, - він переступив з ноги на ногу. – Заженіть мотоцикл до гаража. Промокне ж, шкода буде.
#403 в Жіночий роман
#156 в Детектив/Трилер
#50 в Детектив
сильні герої, інтриги та приховані таємниці, колишні від ненависті до кохання
Відредаговано: 18.10.2026