Розділ 1

Віка.

Через два тижні Новий рік, невже так швидко промайнув цей рік? Я взагалі неначе випала з життя, робота та сім'я не дали мені сумувати. Мій чоловік майже завжди був на роботі, тому мені доводилося сидіти з донькою вдома, та ще й встигати малювати на замовлення. Але я не жалілася, тому що в мене все було. Я сіла та згадала як починала свій шлях.

Працювала я художницею, малювала масляними фарбами. Вже років сім займаюсь цим, з двадцяти як почала, так і продовжую цю діяльність. Хоча навчалася я на юриста, успішно закінчила університет з червоним дипломом. Але душа прагнула творчості, тому я подумала чим мені хочеться займатися далі по життю, й почала малювати. Адже я ще зі школи любила малювати та в мене гарно виходило.

Спочатку звісно ж не було продажів, тому довелося поєднувати своє навчання з роботою, я працювала в офісі. Мені було сумно від цієї роботи, я ніколи не любила сидіти на одному місці весь день.  Звісно я перевелася на заочне, тому що було нереально поєднувати все. Але в вільний час я вже насолоджувалась сповна своєю творчістю, я малювала чим хотіла та скільки бажала.

А потім в мене пішли замовлення, досить успішно, десь рік минув. Через ще один рік я з'їхала від батьків та почала своє самостійне та доросле життя, було складно, але цікаво. До навчання та роботи, ще додалося прибирання квартири та приготування їжі. Тому згодом я звільнилася з основної роботи та почала малювати, я могла сісти вранці та працювати над картиною до ночі. В мене не було стабільного графіка, але замовлення успішно виконувалися. 

Батьки спочатку не оцінили мій вибір, тому що вони хотіли, щоб я стала юристом.Тим більше я пропрацювала ним півтора року, в мене гарно виходило. Але я не змогла, це не моє, хоча мені гарно платили та це було престижно. Згодом, коли я почала багато чого собі купляти та дарувати їм дорогі подарунки, вони зрозуміли, що життя в мене налагодилось. Хоча мої батьки завжди були при грошах і я ніколи не потребувала в чомусь, в мене все було.

Але працювати я завжди хотіла та любила, вони до речі так привчили мене. Тому що були самі працьовитими людьми. Я пишалася ними, а потім згодом і собою, я завжди була активною та всюди займала перші місця. На танцях, на концертах з вокалу, це було весело та корисно. Таке активне життя зробило мене соціальною людиною та я не боялась вступати в діалог з незнайомою людиною.  А потім в мене пішло дещо не по плану.  Я дійшла до того рівня, коли могла вже навчати інших малювати, тому вирішила ділитися знаннями з людьми.

Я почала викладати онлайн та офлайн. І от одного прекрасного вечору мені написав один юнак, котрий хотів навчитися малювати. Він був майстром з тату, але от у нього було погано з малюванням. Ну й він вирішив підтягнути своє майстерство, щоб стати ліпшим майстром у своїй справі. Я згодилась, адже мені було цікаво, я навіть подумувала над тим, щоб зробити собі маленьке тату. От можливо цей хлопець і зробить мені його.  Але потім все так закрутилося, що наші зайняття перетворилися в дещо інше.

Я закохалася, за нього не знаю точно. Я думала, що теж він кохає мене. Він обдаровував мене подарунками, ми класно проводили час. Я навіть трішки забила на роботу, тому що не могла жити без нього,постійно думала про цього парубка. З часом наші стосунки стали більш холодними, ми застигли на етапі походу в гості одне до одного. Хоча зустрічалися ми десь вже пів року. Можливо я квапила події, але мені дуже хотілося з цією людиною розділити не тільки спальню. 

Але сталося не так, як гадалося, він зник раптово. А потім написав мені, що знайшов іншу та не кохав мене. Це дуже боляче вдарило по моєму самолюбству, я хотіла вияснити в чому справа. Адже до кінця не вірила в те, що він не кохає мене!! Як так?? Адже нам було так добре одне з одним, не може цього бути, він бреше!! Я звісно ж не повірила йому та почала вияснювати стосунки, я хотіла довести зворотне, але ні, не вийшло. Я проридала десь півтора тижня, майже нічого не їла та не могла налаштуватися на роботу.

А потім мене почало нудити і  я зробила тест на вагітність, мої сльози припинились самі по собі. Я була вагітною від нього! А він навіть не брав слухавку та не відповідав на мої повідомлення, де я писала, що вагітна. Мабуть, думав, що я розводжу його.  Мені було дуже боляче, аже вже сталося як сталося. Батьки прийняли мою правду та підтримали, за що я їм була вдячна. Моя подруга спочатку була в шоці, але теж не відвернулася від мене. 

- Віко, де ти такого йолопа знайшла? 

- Учнем моїм був.

- О, цікаво звісно вийшло. 

Вона зітхнула, а потім поклала мені ще кусок свого Наполеона.

  - Дякую, Наташо, що ти зі мною.

- На те друзі й потрібні, хіба ні?

- Так, але я була в шоці та думала, що від мене всі відвернуться. 

- Не мели дурниць, забудь його. В тебе є батьки, я, та навіть ти сама достатньо заробляєш. Все буде добре, ми допоможемо тобі.

  Вона підморгнула мені та відпила свій м'ятний чай. Вона була досить сильною жінкою. Тому я послухала її та продовжила жити далі.

  - Кохана, я вдома. 

Ярослав зайшов на кухню та витягнув мене зі спогадів, а потім  вручив мені великий та гарний букет з білих троянд. 

- Це тобі. 

- Нічого ж собі, які гарні. Дякую, любий. Приємно так пахнуть.

- Як ти.

Він поцілував мене в плече та обійняв. 

- Де наша мала? 

- Малює у себе в кімнаті. 

- Я теж їй букетик купив, але трохи менший.

  - Ти молодець, ну неси тоді їй мерщій, вона буде задоволена.  Та  й будемо вже сідати вечеряти. 

- Добре, вже біжу. Так класно пахне, як завжди. 

Я поцілувала його та почала накривати на стіл. Ярослав був в мене підприємцем, продавав нерухомість. Тому за порядок в будинку відповідала я, хоча він пропонував мені найняти помічників. Але я не любила таке, інколи замовляла послуги клінінгової компанії, десь раз в місяць. Щоб вони гарно вичистили двоповерховий будинок. А також ми інколи робили замовлення їжі, коли не хотілося готувати та у Ярика був вихідний , й Машка була у моїх батьків.