9 Розділ

 - Ого! Ти бачила, як лучник під номером 22 поцілив у мішень? - захоплено вигукнув Ден.

 - Він махлює, - спокійним тоном сказала я.

 - Що?

 - Подивися уважніше, Дене. Нічого дивного не помічаєш?

 - Та ні... - Деніель не зводив очей з лучника. - Стріли світяться - прошепотів він.

 - Правильно, - посміхаючись, відповіла я. - Він хоче здобути перемогу обманом.

 Пролунала гучна серена. Деніель схвильовано зиркнув на мене. За мить ми почули чоловічий голос.

 - Лучник під номером 22. Ви дискваліфіковані через порушення правил турнір. Покиньте поле змагань. Негайно!

Лучник почав кричати, що ніяких правил він не порушував. На поле вийшли вартові у чорних обладунках та забрали чоловіка. 

 - Запам'ятай, Дене, неважливо наскільки важке випробування тобі доведеться подолати, ти маєш завжди залишатися чесною та хороброю людиною. Якщо ти обереш інший шлях, то на початку тобі здаватиметься, що все йде за твоїм планом, але на фінішній прямі справедливість розставить все по своїх місцях. Ось тобі наглядний приклад.

Деніель вдивлявся в мої очі, а потім кивнув. Він виросте хорошою людиною. Я впевнена в цьому.

 - Продовжуємо, - знову пролунав чоловічий голос.

 - Коли ти вже познайомиш мене з ним, Норо? - запитав мене Ден.

 - О четвертій закінчиться турнір і ми підемо разом з усіма святкувати перемогу одного з лучників. Там до нас підійде вартовий корони і відведе до принца, - тихо, щоб ніхто окрім брата не почув прошепотіла я. - Тоді й вас познайомлю.

 - І як витримати ще цілих півгодини? - приречено запитав Деніель.

 - Деколи, люди чекають роками, Дене. Так що тобі ще пощастило. 

Переміг лучник під номером 27. Нагороджував переможця дядько Філіпа. Герцог Тайлор Дарк'Яркхарт.

Після церемонії нагородження ми пішли у величезний бенкетний зал. Прийшло дуже багато народу. Серед натовпу я помітила дядька Норта в колі красивих жінок.

 - Дене, ти бачиш на кого нас проміняв дядько? - усміхаючись запитала я.

 - Покищо ні, але з впевненістю можу сказати, що на якусь красиву брюнетку.

 - На багато красивих брюнеток і блондинок, - весело уточнила я. 

 - Це в його стилі, - розсміявся Ден.

Несподівано до нас підійшов вартовий.

 - Елеонора і Деніель Готельгем, ідіть за мною.

Останній раз ми з Філіпом бачилися минулого тижня, на дні народженні графині Грети Ієрден, де я розповіла йому, що мій брат хоче познайомитися з ним. Філіп погодився, а два дні тому, він надіслав листа, в якому написав, що буде на турнірі і чекатиме на зустріч зі мною та Деніелем.

Вартовий привів нас у красивий сад.

 - Далі йдіть прямо, - сказав він і пішов геть.

 - Який красномовний чоловік, - з сарказмом промовив Ден. - І як мені поводитися поруч з принцом?

 - Просто будь собою.

Пройшовши ще трохи, я побачила Філіпа. Він спокійно з посмішкою на обличчі прямував до нас. Я немов зачарована, стояла та дивилася в його бузкові очі. Підійшовши до нас, Філіп поцілував мою руку.

 - Чудово виглядаєш, принцесо, - він постійно так мене називав.

 - Дякую, - посміхаючись, сказала я.

Філіп відпустив мою руку і встав навпроти Дена.

 - Філіп Дарк'Яркхарт.

 - Деніель Готельгем.

Вони потиснули один одному руки.

 - Ви зовсім не схожі, - весело промовв Філіп.

 - Просто Деніель успадкував бабусин колір волосся, - посміхнувшись, сказала я.

Ми весело проводили час, гуляючи садом. Філіп і Деніель швидко знайшли спільну мову. Мене це дуже тішило. 

Раптом пролунав низький чоловічий голос.

 - Філіпе, - суворо промовив Тайлор Дарк'Яркхарт.

Поруч з герцогом був один вартовий. 

 - Щось сталося? - запитав Філіп.

Герцог підійшов до нас блище.

 - Обов'язково станеться, Джейкобе, - він звернувся до вартового. - Відведи Деніеля до його дядька.

Ден беззаперечень, пішов разом з вартовим, а  я здивовано дивився, то на герцога, то на Філіпа.

 - Що відбувається? - підозріло дивлячись дядькові в очі, запитав Філіп.

 - Ти нестерпно себе поводиш. От, що відбувається! Ти вплутуєш у свої брудні ігри цю дівчину і думаєш, що тобі це так просто зійде з рук?

 - Досить! - злісно сказав принц.

 - Зараз я відведу цю дівчину до її карети, але навіть не сподівайся, що зможеш якось уникнути цієї розмови.

 - Я нікуди з Вами не піду! -  дивлячись прямісінько в очі герцогу, випалила я. 

 - У Вас немає іншого виходу, - спокійно сказав Тайлор Дарк'Яркхарт. Він схопив мене за зап'ястя і промовив якесь дивне, невідоме мені заклинання. Навколо нас двох почав кружляти чорний дим. Через декілька секунд я вже нічого не бачила, окрім темних очей герцога, які пильно стежили за мною.