6 Розділ

"Сьогодення "

 - Ти все запам'ятав? - запитала бабуся.

 - Так, - сухо відповів я. Якщо це допоможе врятувати... Врятувати Нору, то я готовий на все.

 - Повтори те, що я тобі щойно розказала.

 - Сьогодні о 23:30 я повинен вийти з будинку, та знайти простору галявину, на якій заговореною сіллю маю намалювати пектограму у вигляді семикутної зірки. У кожному куті потрібно поставити по одній ретуальні свічці. Далі я маю зайти в центр зірки і рівно о півночі промовити заклинання " Мароментра". Після цього запалити кожну свічку та чекати відкриття порталу. 

 - Так, правильно, - бабуся зосереджено дивилася на мене. - Що далі?

 - Коли відкриється портал, він одразу ж поглине мене. Під час переміщення в світ цієї дівчини, я маю промовити його назву та її ім'я, " Есмер, Рубі Барнет ". Далі я маю знайти дівчину та вмовити її переміститися в наш світ.

 - Але часу Деніеле в тебе обмаль.

 - До повного місяця ще цілих п'ять днів. Впораюсь, - я глянув на годинник, 23:25. Потрібно йти.

 - Вже час, - сумно промовила бабуся. - Пам'ятай, що ти відправляєшся у світ де люди ненавидять магію. Знайшовши дівчину не зволікай.

Бабуся встала з крісла і підійшла до мене.

 - Я вірю в тебе, - тихо сказала вона, розчиняючись у повітрі.

Я теж підвівся та погасив свічку, яка горіла блакитним полум'ям. Вийшов з бабусиної кімнати і попрямував до своєї. Взяв усе необхідне для ритуалу і моєї "подорожі" та спустився на перший поверх. Я вийшов з будинку і пішов у сторону лісу. Проходивши повз дерев, згадував, як ми з сестрою втікали сюди від всіх і годинами говорили. Вона була старшою за мене на п'ять років, але я ніколи не відчував цієї різниці у віці. 

Знайшовши потрібну галявину, я дістав з кишені годинника, 23:45. 

" Мій останній шанс врятувати її... "

Я розгорнув мішечок із заговореною сіллю і почав нею малювати семикутну зірку. Потім розставив свічки і встав у центрі зірки, глянув на годинник. Північ. Я почав читати заклинання "Мароментра". Воно було доволі сильним і забрало у мене багато енергії, але мене це зовсім не хвилювало. Я запалив усі свічки та намертво закляк, чекаючи відкриття порталу. Чорний дим почав кружляти довкола моїх рук і ніг, а згодом він заполонив увесь простір. Портал відкрився.

 - Есмер, Рубі Барнет, - промовив я.

Ця дівчина - моя остання надія на порятунок сестри. Цього разу я докладу усіх зусиль та зможу повернути її...