3 Розділ

" Дев'ять років тому"

Сьогоднішній день буде прекрасним. Я нарешті побачуся з ним...

Від моїх думок мене відволікли стуком у двері.

 - Заходьте.

У дверях стояв Деніель, широко посміхаючись.

 - Ти не забула про свою обіцянку?

 - А де привіт, доброго ранку люба сестричко? - жартома сказала я. Настрій у мене дійсно був чудовий.

 - Не знущайся, давай кажи, - Ден з нетерпінням чекав на мою відповідь.

 - Навчишся вітатися, тоді й поговоримо, - усміхаючись йому відповіла я.

 - Елеоноро Готельгем, кажи або я більше ніколи в житті прикривати тебе перед батьками не буду!

 - Як страшно, - протягнула останній склад слова я сідаючи в крісло.

Брат сів у таке ж саме крісло навпроти.

 - А якщо серйозно? - він не зводив з мене свого пильного погляду.

 Я пообіцяла Деніелю, що познайомлю його з Філіпом. Для ного Філіп був принцом, а для мене коханою людиною. Ден єдиний знав про наші стосунки. І як виявилося мій молодший братик гарно вміє берегти таємниці.

 - Зовсім скоро ти познайомишся з Філіпом.

 - Ти серйозно? Де? Коли?

 - Сьогодні, - з мого лиця не сходила усмішка.

 - Чесно, Норо? Чи ти мене обманюєш, а це було б дуже жорстко з твоєї сторони, - Ден намагався зробити серйозний вираз обличчя. Мені було дуже смішно спостерігати за ним. Він і серйозність - це дві несумісні речі. З його лиця ніколи не сходила посмішка. Деніель завжди був веселим.

 - Я кажу тобі правду. 

 - Де ти нас познайомиш?

 - Пам'ятаєш дядько вчора розповідав, про турнір по стрільбі з лука, який відбудеться сьогодні?

 - Так.

 - Філіп буде там з своїм дядьком, а після турніру коли всі будуть говорити про змагання, він знайде нас і я вас познайомлю.

 - Коли ми поїдемо туди?

 - І куди ви збираєтеся їхати? - у дверях стояла мама і з подивом дивилася на нас.

 - Нора бере мене з собою на турнір, - широко посміхаючись, Ден відповів мамі.

 - А Нора збирається сьогодні на турнір? І чому ми з батьком маємо вам дозволити поїхати туди?

 - Ну будь ласка, - поглядом милого цуценяти дивився на маму Ден.

 - А якщо ми поїдемо з дятьком Нортом? - якщо нас туди не відпустять, я всеодно втечу на турнір, щоб побачитися з Філіпом.

 - Якщо з дядьком, то можна, але зараз бігом снідати. На вас вже й так всі чекають.

Ми з братом підвелися з крісел і чемно пішли за мамою.