Подарунок для Санти

37

ЛІНА

Додому їдемо на таксі.

Я – міцно затиснута в обіймах мого Санти, Аполона, Паріса... Він – в моїх обіймах. Як діти, але з дорослим розумінням про щастя. В усякому разі, я впевнена, що це воно і є.

Дома – заварюю чай. Під багатогранні натяки своєї нестандартної поведінки тоді, в останній ранок в Парижі. Не колючі, ні, а жартівливі, спокусливі, з обіцянками... Їмо годуючи з рук одне одного. Сміємося, жартуємо... А потім ми довго сидимо, обійнявшись. Поруч. В бажанні. Як справжні закохані, які давно не бачились...

ПАРІС

Ніколи не думав, що хотітиму просто сидіти з дівчиною поруч. В тиші. Без слів. Без інтиму. Хоча останнього теж хочеться, і не менше. І мова зору... очі в очі... Здається, я щойно зрозумів значення слова "телепат". І, впевнений, ще багато чого зрозумію...

Тая Бровська

Подобається

#200 в Любовні романи
#87 в Сучасний любовний роман
#15 в Молодіжна проза

У тексті є: новорічна історія про кохання, дорослі адекватні герої, щиро та відвер

Відредаговано: 12.12.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись