Розділ пʼятнадцятий

В залу зайшла дівчина у розкішній золотій сукні. Руде волосся спадало хвилею на плечі, а в руках вона тримала келих, який повільно поставила на стіл, після чого зняла маску.

Це була Нора. Справжня Нора.

— Ви не помітили заміни? — усміхнулася вона, і її погляд пронизав залу.

Усі мовчки спостерігали, але на обличчях гостей проступали сумніви. Хтось стримував здивування, а хтось наче більше вірив іншій дівчині, що стояла неподалік.

Невідомий брюнет із ізумрудними очима підійшов ближче і звернувся до обох:

— У справжньої королеви повинні бути крила. Покажіть свої крила.

Дівчина в червоній сукні закричала:

— Ви реально не розумієте, що вона самозванка?!

Частина гостей затремтіла від слів Ліліт, і виглядало так, ніби вони готові були повірити їй більше, ніж Норі.

— Хто з нас самозванка — ми побачимо, — спокійно промовила Нора. Вона розкрила свої величні біло-чорні крила, і вони переливалися світлом, відкидаючи тіні на стіни.

— Ну і хто тепер самозванка? — запитала Нора, піднявши келих і зробивши маленький ковток. — Ліліт хотіла зайняти моє місце. Вона думала, що створить ілюзію мене, залишить мене в світі страхів і, ставши королевою, скине Сатану. Але мої сили вивільнилися, і я не тільки повернула свої сили, а й подолала страхи.

Ліліт, відчуваючи підтримку деяких гостей, крикнула:

— Вона бреше! Не вірте їй! Я справжня Нора! Марк, ти був зі мною весь час! Сатана, вона бреше, я — твоя донька!

Нора відчула, як серце стискається. Їй набридло спостерігати, як частина присутніх більше вірить самозванці, ніж їй. Зосередившись, вона зосередила всю свою силу і знищила ілюзію Ліліт. Світло і магія від її крил осяяли залу, і всі гості побачили справжнє обличчя Нори.

— Так, я хотіла влади, — закричала Ліліт. — Чому вона повинна бути королевою? Я служила багато століть, а я досі проста слуга, а вона прийшла і в свої 18 років вже королева! Це несправедливо!

— Замовкни! Виведіть її! — крикнув Сатана, і охоронці вивели Ліліт із зали.

Нора, відчуваючи полегшення, але ще з тривогою в серці, прошепотіла:

— Хм… насичений день вийшов…

Вона покинула бал, вирішивши піти в ліс. Їй потрібно було обдумати все, що сталося. У глибині душі Нора відчула образу: Ліліт змогла обманути навіть тих, хто начебто мав би їй вірити.

**** 

За годину до цього 

Заходячи в примірочну, де Норі мали робити зачіску, дівчина глянула в дзеркало. І раптом у відображенні вона побачила іншу дівчину, яка приклала до її носа тканину з якоюсь речовиною. Світ навколо затремтів, і Нора миттєво занурилася в сон, опинившись у дивному, моторошному світі разом із Ліліт.

— Нарешті я зможу стати королевою, — промовила Ліліт, створюючи ілюзію та перетворюючись на Нору.

— Хто ти така? Де ми? — запитала Нора, перелякано озираючись.

— Я Ліліт, перша дружина Адама. Ми в Країнах Страхів. Тут оживають усі страхи, і вони можуть поглинути людину. А тепер пробач, мені потрібно йти вчитися танцювати з красунчиком Марком, — і Ліліт зникла, залишивши Нору саму.

Спочатку було тихо і спокійно, але незабаром дівчина почула голос матері. Голос знущався, ображав її, і Нора, розридавшись, відчула звичну гіркоту свого минулого. Та перед нею раптом постала фігура чоловіка. Її погляд не міг роздивитися обличчя незнайомця, але серце підказувало: довірся йому.

Чоловік стояв у чорному одязі, простягнувши руку. Перші кроки до нього давалися Норі надзвичайно важко, але його спокійний голос підтримував її, повторюючи, що все буде добре і що вона здатна на більше, ніж думає. Коли залишалося зробити лише два кроки, голос матері загучнів ще сильніше, намагаючись заглушити чоловіка.

Але Нора не здалася. Згадуючи його слова, вона закричала і зруйнувала світ страху, свої власні тривоги. І нарешті її рука торкнулася чоловіка. Він міцно обійняв її і пошепки промовив щось, і в той момент Нора відчула у собі могутню силу. Дивовижним чином вона зрозуміла, як користуватися нею. Потім чоловік зник, а хтось штовхнув її у воду.

Нора не вміла плавати, але не хотіла здаватися. З усіх сил вона вибралася з води і опинилася у власній кімнаті. Біля ліжка лежала її золотиста сукня. Одягнувши її, вона покликала слуг, зробила зачіску та макіяж, і нарешті була готова піти на бал