Розділ тринадцятий

Нора стояла перед великим дзеркалом, оглядаючи себе у пишній червоній сукні. Вона одягала прикраси: сережки з червоним турмаліном, тонкий браслет на зап’ясті, а на шию — делікатний ланцюжок, що переливався на світлі свічок. Кожен рух здавався для неї особливим ритуалом. Дивлячись у відображення, вона згадувала своє минуле життя, і серце її билося швидше: не могла повірити, що тепер вона королева пекла, що у неї є слуги, які доглядають за нею, і що її батько — Сатана.

Спускаючись по сходах, Нора відчувала, як серце стискається від хвилювання і радості одночасно. Коли вона побачила Марка у костюмі, всі думки про минуле зникли — залишилася лише мрія якнайшвидше підійти до нього. Хлопець стояв і дивився на неї закоханими очима. На останніх сходинках Марк, як справжній джентльмен, подав їй руку.

— Ви неймовірно виглядаєте, королево, — сказав він і поцілував руку дівчини.

— Дякую… А де мій батько? — спитала Нора, намагаючись перевести розмову.

— Він пішов переодягтися і зараз прийде до нас. Не переживайте, він ніколи вас не покине, — спокійно відповів Марк.

— Я знаю… — тихо промовила дівчина, взявши в руки келих білого вина і зробивши маленький ковток.

— З вами все добре, королево? — з легкою усмішкою запитав Марк.

— Зі мною все добре… просто мені трішки страшно, — зізналася Нора, дивлячись у його очі.

— Чому? Що ж вас турбує? — поцікавився хлопець.

— Боюсь, що упаду під час танцю… або випадково когось ображу , — зізналася вона, відчуваючи, як щоки трохи червоніють.

— Хм… і кого ж ви хочете образити, королево? — усміхнувся Марк.

— Хлопця, який знущається над мною, — твердо сказала Нора, підходячи ближче.

— І хто ж він? Хто цей сміливець? — спитав хлопець з легким викликом у погляді.

— Він стоїть переді мною, — прошепотіла дівчина, наблизившись до Марка.

— Я? Я не знущаюсь над вами… — почав він.

— Припустимо, що ні, але ви мене ображаєте, — сказала Нора, проводячи рукою по його сорочці.

— Чим же? — здивувався хлопець.

— Тим, що вважаєте мене старою, — надувши губки, відповіла Нора.

— Я не вважаю вас старою, — сказав Марк, проводячи пальцем по її губах, — я вважаю вас молодою, привабливою і неймовірно сексуальною дівчиною, яка так гарно дує губки, що хочеться їх вкусити.

— І що ж вас зупиняє? — викликала його поглядом дівчина, дивлячись прямо в очі.

Після цих слів Марк притягнув Нору за талію ще ближче. Від несподіванки вона відкрила рот і уперлася об його груди, а він нахилився, щоб доторкнутися до її забороненого плоду і насолодитися поцілунком.