Розділ девʼятий

Що робиш, радість моя? — почувся глибокий, спокійний голос Сатани.

Розвернувшись, Нора побачила батька й одразу усміхнулася. У її очах спалахнула щира радість — вона підбігла до нього й міцно обійняла, ніби боялася відпустити.

Усе своє життя вона мріяла про любов, про когось, хто не завдасть болю, — і тому, зустрівши батька, прив’язалася до нього відразу, з тією беззахисною ніжністю, яку не знала раніше.

— Все добре, сонце? — лагідно спитав чоловік, поцілувавши доньку в лоб.

— Так, просто я скучила, — тихо відповіла дівчина, заглядаючи в очі батька, ніби шукала там спокій і тепло.

— Ти ж моє сонечко. Як погуляли з Марком?

— Відмінно. Ми пішли до озера, і там Марк розповів мені легенду про творця Ада.

— Хм… Чому саме цю легенду розповів Марк? — поцікавився Сатана.

— Ми почали говорити про  пеклоі королів, і я спитала, чому немає одного короля. Бо ж я думала, що король повинен бути один і керувати державою — у нашому випадку,пеклом.

— І Марк розповів тобі про нього?

— Так. А ти бачив його?

— Ні, сонце, я ніколи не бачив ні архітворця, ні його прекрасну дружину.

— А як так може бути, що його дружина була і доброю, і керувала двома світами?

— Я не знаю, — тихо мовив Сатана. — Кажуть, її сила була настільки могутня, що ніхто не наважувався боротися з нею. Але водночас її описували неймовірною красунею.

— Хм… цікаво було б мені на неї подивитись, — задумливо промовила Нора.

— Радість моя, тобі потрібно поїсти. Ходімо, перекусимо, а потім увімкнемо якийсь фільм і будемо їсти морозиво. Як тобі ідея? — спитав батько з теплою усмішкою.

— Відмінна ідея. А який фільм ми будемо дивитися? — запитала Нора, відчиняючи двері.

— Який захочеш, — відповів Сатана, торкнувшись її плеча.

— Хм… тоді добре.

— До речі, завтра відбудеться бал на твою честь.

— Бал? — не повірила дівчина, здивовано глянувши на батька.

— Так, радість моя, бал. Зберуться всі демони, щоб відзначити повернення королеви. А потім буде коронація, але не завтра.

— Прекрасно, але що мені одягнути і я боюсь?

— Сонце, все підготовано. Тобі лише потрібно вибрати, що саме одягнеш. Примірки перенесемо на завтра, сьогодні ми відпочиваємо й дивимося фільм.

— А багато буде демонів на балу?

— Ну… десь п’ятсот-шістсот.

Нора здивовано подивилася на батька, у її очах промайнув страх.

— Я боюся. Можливо, перенесемо бал? Або взагалі не будемо його проводити? — прошепотіла вона.

Сатана зупинився, поглянув на доньку і м’яко сказав:

— Все буде добре, сонце. Не хвилюйся, я завжди буду поруч.

Він знову поцілував її в лоб, і дівчина на мить заплющила очі, насолоджуючись тим теплом, якого їй так не вистачало все життя.