Подарунок "Чорний тюльпан"

     Подарунок на день народження або знайомство з "Чорним тюльпаном".

     Я хочу розповісти який мені подарунок в дитинстві зробила моя мама на день народження.

       Надо відзначити, що день народження у мене влітку, в один день з Михайлом Федоровичем Романовим, Джорджем Вашингтоном та Мірей Матье, а з Іриною Розановою в один день і в один рік. В дитинстві влітку всі роз'їжджалися по таборах, курортах, селах, да і мене батьки кожен рік кудись вивозили.

       Багато років я по два місяця – прямо по дві місячні зміни проводив у піонерському таборі "Ювілейний" від заводу "Більшовик" на річці Тетерів. Прекрасний був табір. Один недолік – годували дуже слабо. Ну про піонерський амлет розміром 5х5 сантиметрів я написав своє перше оповідання. Зараз не про те. Моя мама іздила в цей же табір вихователькою. У кожному загоні був піонервожатий – молодий хлопець і вихователь – досвідчений вчитель. Багато вчителів якраз з нашої школи їздили зі своїми дітьми. Тому дружба вчительських дітей була цілорічною. Так ми і росли разом. Я тоді вчився у музичній школі, за мною повсюди везли аккордеон і я, признатися, залюбки грав на ньому майже кожен день. Мама завжди брала самий дорослий загін – перший, а я був спочатку у восьмому (всього їх було 10), так і дійшов до третього. В старших класах я вже не їздив, а вчився. І, звісно, кожен рік я святкував день народження в таборі. Зазвичай до мене приїздив тато на батьківський день, привозив від бабусі багато їстівного і для мене, і для мами і ми були утрьох. Батько мене забирав на озеро, бо мама повинна була залишатися в таборі – не до всіх дітей приїздили рідні. Табір був на самій річці Тетерів, вона була дуже неглибокою – її можна було перейти у брід майже всюди, але дуже швидкою. В таборі ми купалися кожен день, але нас на глибоке озеро не пускали.

     Так от. У той рік все було як завжди. Піонерські будні проходили однаково. День народження нічим не відрізнявся від буднів, окрім ранішнього привітання від мами, але . . . моя мама не була б собою, якщо б чогось не вигадала. Ввечері я вже засинав, відбій був строго о 21-й. Було 5 одноповерхових корпусів, кожен на два загони. Для кожного загону було по два зали. В одному мешкали всі хлопчики, а у другому всі дівчата.

     Але ось мене тихо будить мама і показує щоб я мовчав. Я встаю, одягаюсь, мама бере з собою ковдру, а я нічого не розумію. Ми виходимо на двір і прямуємо до літнього кінотеатру. Виявляється вдень там проходили заходи для дітей, а після відбою, о 22-00 там іноді крутили кінофільми для дорослого персоналу табора. Мама мене закутує у ковдру і саджає біля себе на лавку.

     І тут починається кінофільм. А був це саме "Чорний тюльпан" з Ален Делоном. Він вийшов коли мені було 3 роки, але поки його везли з Парижу, поки дублювали, коротче, до "Ювілейного" він дійшов саме через декілька років і саме у мій день народження.

       Я не пригадаю, чи був, чи є, чи ще буде для мене найулюбленіший фільм за все життя. Уявляєте скільки разів на своєму віку я його дивився? І кожен раз, дивлячись його я згадую літній вечір у Тетерівському таборі і маму поруч.

       Нажаль я від мами за все життя отримав дуже мало подарунків – мама пішла зовсім молодою, но в моєму житті є хоч не самий дорогий за ціною, але цей найбільш запам'ятався на все життя, як бачите.