Глава 5.

У дитинстві Настя дуже любила свої дні народження. Це було свято з особливою чарівною атмосферою, коли вся родина дарувала їй подарунки. А ще можна було запросити до себе всіх друзів і Кольку з сусіднього будинку, який дуже їй подобався. У студентські роки дні народження теж були веселими та яскравими, але сприймалися більше як привід влаштувати гучну вечірку. А тепер день народження став для Насті просто ще одним днем календаря. У минулі роки дівчина святкувала його з друзями вдома або десь у кафе, але особливої атмосфери чарівності більше не було. Просто ще один день, коли ти стала на рік старшою.

Цього року у Насті не було жодного бажання святкувати. У неділю ранок дівчини почався з численних дзвінків та повідомлень. Її вітали подруги, колеги по роботі, родичі. Навіть Віктор Анатолійович надіслав яскраву електронну листівку та побажав щастя. Її привітали всі найближчі знайомі, окрім Дмитра. Хоча Настя була впевнена, що казала йому про дату свого народження. Мабуть, він вирішив не перевантажувати свою оперативну пам’ять зайвою інформацією. Настя щиро дякувала всім за привітання. На запитання, чи буде вона святкувати, дівчина ввічливо відповідала, що цього року хоче провести цей день у колі найближчих родичів. Та й дата не кругла, тому влаштовувати гучну вечірку немає сенсу.

Настя б залюбки залишилася на весь день вдома, але зранку їй зателефонували батьки. Привітавши доньку з її двадцять восьмим днем народження, Іван Васильович та Катерина Петрівна сказали, що чекають її сьогодні на святковий обід. Це вже стало традицією. У свій день народження дівчина щороку приїздила обідати до батьків, які старанно готували їй свято. Так само, як у дитинстві. 

Настя знала, що відмовитися від посиденьок з батьками вона не зможе. Доведеться вийти зі своєї квартири та відправитися до них. Добре хоч, що батьки не знають про її історію з Дмитром. Оля, мабуть, розповіла все своєму чоловіку Євгену. Але він чудово вмів зберігати таємниці сестер та жодного разу не проговорився. Настя щиро раділа за Олю. У наш непростий час зустріти такого надійного та люблячого чоловіка, як Євген — то справжній подарунок долі!

Батьки Насті жили в іншому районі міста у приватному будинку. Настя переїхала від них лише два роки тому, коли купила свою власну квартиру. Для цього довелося взяти кредит, але дівчина розраховувала закрити його вже наступної осені. У компанії «Глобал Софт» найкращому менеджеру з продажів програмного забезпечення платили непогану зарплатню. Під’їжджаючи до будинку батьків по вкритій пухнастим снігом дорозі, Настя посміхнулася. Вона любила батьків, а у цьому будинку минуло все її щасливе дитинство. Треба посміхатися, інакше мама одразу помітить її сумний настрій та почне розпитувати. Шкода, що Оля сьогодні на денному чергуванні. Поруч із сестрою Насті було б трохи легше.

Батьки зустріли Настю дуже тепло. Вони пишалися своєю молодшою донечкою та дуже любили її. На святковий обід також запросили чоловіка Олі Євгена та їх сина Сашка. Настя купила племіннику великий набір Лего. Вона знала, що малий обожнює збирати з цих маленьких детальок різні машинки та будиночки. Сашко радісно обійняв Настю та подарував їй малюнок. На ньому він намалював рідну тітку на пляжі біля моря з морозивом та коктейлем у руках. Настя обережно поклала малюнок у сумку та пообіцяла повісити його вдома на холодильнику. Вона дуже любила Сашка та зберігала всі маленькі подаруночки, які отримувала від нього.

Євген теж міцно обійняв Настю та вручив їй невелику коробочку з рожевим бантом. Відкривши її, Настя побачила гарненькі сережки. Вони сподобалися їй з першого погляду. Дівчина щиро подякувала Євгену за подарунок, а він хитро посміхнувся та промовив, що основний подарунок на неї чекає ввечері, коли Оля закінчить свою денну зміну.

Обід у родинному колі пройшов дуже спокійно та затишно. Батьки розпитували Настю про роботу та її плани на вечір. Дівчина була вдячна матері та батьку за те, що вони не мучили її запитаннями на кшталт «коли ти вийдеш заміж?». Мабуть, їм було достатньо того, що старша донька вже подарувала їм онука. У будинку батьків Настя змогла трохи забути про свої переживання, пов’язані з Дмитром. Але о четвертій годині дівчина ввічливо попрощалася, подякувала батькам за свято та поїхала додому.

Вдома Настя прийняла ванну та переодяглася у домашній спортивний костюм. Оля сьогодні закінчувала зміну о шостій. Вона телефонувала зранку та попередила, що приїде в гості о пів на сьому. Насті дуже хотілося побачити сестру. Але вона не мала жодного наміру покидати свою квартиру сьогодні ввечері, тому не стала наводити марафет. 

Настя ще зранку приготувала декілька страв на святкову вечерю. У холодильнику вже чекала пляшка шампанського та торт, який Настя купила у магазині, повертаючись від батьків. Перед Олею можна бути навіть у домашньому спортивному костюмі з трохи розпатланим волоссям. Настя знала, що сестра любитиме її у будь-якому вигляді та з радістю проведе з нею час.

О пів на сьому дівчина почула дзвінок у двері та радісно побігла відчиняти. Вона була впевнена, що це Оля, тому навіть не подивилася у дверне вічко перед тим, як відчинити. І дуже пожалкувала про це. Відчинивши двері, Настя побачила на порозі Олю у товаристві незнайомого чоловіка.

— З днем народження! — радісно вигукнула Оля, обіймаючи сестру.

— Дякую! — Настя збентежено розглядала незнайомця, упіймавши погляд його веселих чорних очей. — Оль, а хто це з тобою?

— О, це… Сестричко, а це твій головний подаруночок сьогодні!

— Тільки не кажи, що ти притягла до мене у квартиру стриптизера!